Валерій Кондратьєв – гравцям збірної: “Давайте кожен займатиметься своєю справою, не будьте незручним інструментом у чиїхось руках”

Президент БК Дніпро Валерій Кондратьєв прокоментував ситуація навколо БК Прометей. Виконкомом ФБУ команді було запропоновано зіграти в Вищій лізі, адже минулий сезон в Україні команда пропускала.

Після цього гравці збірної України звернулись до голови ФБУ Михайла Бродського та Міністра спорту Вадима Гутцайта стосовно цієї ситуації.

“У нас у країні йде велика війна і тому новина, що якомусь клубу не подобається рішення Виконкому ФБУ – не найгарячіша новина. Але якщо тут задіяні гравці національної збірної, то можна відповісти і на це запитання.

Якщо клуб має проблеми з рішенням Виконкому ФБУ, то я тут повністю підтримую Президію. Чому? Тому що команда пропустила сезон Суперліги, а сезон 2022/23 був найважчим в історії чемпіонатів України. Тому логічне рішення, що будь-яка команда має починати з нижчої ліги.

Я більше 20 років займаюся БК Дніпро і за цей час були клуби, які намагалися нав’язувати свої рішення. Але тут колективне рішення Президії і немає сенсу його обговорювати. Так, можуть бути винятки, але не в цьому випадку.

Сергій Чебишев: “Якщо гравці мають таку соціальну позицію, то можливо вони повернуться до всіх нас у військову Україну та допоможуть розвивати баскетбол”

Якщо ми говоримо про лист гравців збірної України, то можна поділити цих гравців на кілька груп. Перша група – це гравці, які грають закордоном давно – Герун та Пустовий – вони не в курсі, що війна була і до 24 лютого 2022 року. Війна у нас триває вже 10-й рік.

Є категорія збірників, які грали за клуб, на початку лютого залишили країну і досі не з’явились в Україні. Я б на місці цих людей взагалі нічого не підписував. Коли йшов чемпіонат, усі грали, а вони з легіонерами покинули країну і, наприклад, 14 лютого, викладали фотографії, як вони відзначають день святого Валентина. Краще про це мовчати.

Третя категорія – це гравці, які були змушені залишатися закордоном. Вони поїхали грати за збірну України в Іспанії і маю перед цими людьми величезну повагу. Взагалі перед усіма збірниками повага, бо грати, коли твою країну бомблять, а ти виходиш грати – для мене всі ці хлопці зробили подвиг.

Єдине, я б сильно їх не звинувачував, що вони потрапили під чиюсь маніпуляцію та підписали цей лист. Я розумію гравців, які є співробітниками клубу та підписують ці листи. Вони змушені це підписати, бо це їхні працедавці. А інші гравці із солідарності до своїх товаришів це підписали. Там не було підпису Леня та Михайлюка.

Що далі в цій ситуації? Є спортивна складова, а є етична складова. Якщо ти солодко спиш, смачно їси і тут розповідаєш за чашкою чаю та круасоном, що ви тут візьміть і допустіть молодь, це перспективні хлопці, може вони колись потраплять до збірної…. Я б радив цим фахівцям, які знаються на баскетболі, нехай приїдуть і самі пограють тут.

Нехай гравці клубу, які підписалися, приїдуть і пограють тут, якщо вони хочуть підтримати країну. Нехай зіграють в чемпіонаті, як це продовжували робити хлопці, які залишилися і грали тут, незважаючи на тривоги, незважаючи на удари, незважаючи на блекаут. Вони переривали свої ігри, йшли на годину-півтори в бомбосховища. Десь це було зручно, десь ні. Це було восени, узимку. Як вони цим хлопцям в очі подивляться, що раптом вони виспались і запропонували, а хай ці молоді баскетболісти пограють? Що вони скажуть своїм товаришам, які їздили на блокпости, роздавали тепловізори, сухпайки, віддавали нашим фанатам техніку, їздили до лікарні Мечникова та віддавали пораненим свою форму, екіпірування?

Адже не секрет, що хлопці, які залишилися грати за кордоном, за сезон заробили хороші гроші, менше 60-70 тисяч ніхто не заробив, а є 100-150 тисяч. Якщо сумарно порахувати, то у них на всіх понад 1 млн. заробітку. Може, вони теж могли б якось допомогти своїй дитячій школі, своєму рідному клубу, ЗСУ, завдяки яким вони грали.

Думаю, багато запитань і їм не варто їх піднімати, перебуваючи там. Приходьте сюди, відіграйте сезон тут, віддайте шану країні і тоді можна сідати навпроти і радити. Що ви скажете Закурдаєву, Тимофєєнку, Кольченку, гравцям, які також раніше грали за збірну, за юнацькі, молодіжні збірні? Що ви скажете Вільховецькому, який повернувся з травмою, але сказав, що хоче підтримати команду? Як ви проводили шикарно час? Це виглядає м’яко кажучи негарно.

Тож хлопці, ви всі виросли на моїх очах, ставали спортсменами, у вас у всіх вдала спортивна кар’єра. Ви грали у відборі на чемпіонати світу, Європи, були у збірній, коли власники ваших клубів не знали, що таке баскетбол. Давайте кожен займатиметься своєю справою, не будьте незручним інструментом у чиїхось руках. Всім удачі. Слава Україні! Слава ЗСУ!”