Центровий збірної України Ростислав Новицький в інтервʼю basketballua.com пригадав про старт професійної карʼєри в Європі, а також розповів про вибір клубу на поточний сезон.
– Після США ти опинився у латвійській Валмієрі. Покидало тебе життя по світу. Як воно в селі серед лісу після великих міст Франції і США?
– Тяжкувато було. Я чотири роки прожив у Парижі, потім перший рік в Америці був у Канзасі, переїхав до Нью-Йорка, там чотири роки. Життя у Валмієрі відрізнялося від попереднього досвіду, але я розумів, що це дорослий баскетбол, я був готовий до цього.
– Чи були ще якісь варіанти, де розпочати професійну кар’єру?
– Були, але через те, що я чекав на грін-карту, на документи, я не міг виїхати з США, і «Валмієра» була єдина команда, яка готова була чекати. В лютому отримав документи, і якраз під кінець сезону вони готові були мене взяти.
– Ти лише одного разу грав за юнацькі збірні — на чемпіонаті Європи U18 2018 року. Які спогади у тебе з того чемпіонату? І цікаво запитати про досвід роботи з тренерами тієї збірної Дмитром Марковим і Дмитром Болдаєвим, який 25 вересня дебютує в Євролізі у якості асистента тренера “Бешикташа”?
– Якщо чесно, мало що пам’ятаю. Тоді були насичені роки в плані різного баскетбольного досвіду. Пам’ятаю, що ставлення особисто до мене з боку тренерів було хороше. Під час зборів я розумів, що вони візьмуть мене на чемпіонат Європи. Ми погано тоді зіграли, вилетіли до Дивізіону В. Але стосовно підготовки, тренувального процесу нічого не можу сказати поганого. Під час же ігор на чемпіонаті Європи, ми здивувалися, що той рівень був важкий для нас (на тому чемпіонаті грали нинішні гравці Євроліги Пєтрушев, Парра, Праділья, Йокубайтіс, Гєдрайтіс, Сірвідіс, Жагарс, Янтунен — Авт.).
– Всі українські збірники кажуть, що у нашій національній збірній класна атмосфера. А як тобі у збірній? Із задоволенням приїжджаєш до збірної?
– Так. Через те, що я рано поїхав з України, я ніби знаю всіх хлопців, але мало з ними був знайомий. Ми знали один одного, але не дуже близько. Завжди приємно бути в збірній, все таки це найвищий рівень баскетболу, можна себе показати, проявити.
– І останнє: зараз з «Динамо» (Бухарест) ви гратимете у кваліфікації Кубка Європи ФІБА. Чому ти обрав продовження кар’єри саме у Румунії?
– Був варіант повернутися до Латвії, до ВЕФ. Чув, що «Рига Зеллі» хотіли мене підписати (команда Єврокубка, за яку цього сезону виступатиме Іван Ткаченко — Авт.), і було кілька варіантів з Литви. Але пропозиція з Румунії була більш вигідною фінансово. Хочеться заробити, граючи в баскетбол, а також щось інше спробувати. Я вже пограв у Латвії три роки, хочеться спробувати якийсь інший рівень.
Автор публікації
