Настав час розглянути кадровий потенціал збірної України, сформованої з баскетболістів 2010 р.н. та молодше. Вона може вже цього літа вирушити на неофіційний чемпіонат Європи Slovenia Ball-2024, якщо національна федерація отримає запрошення від організаторів міжнародного турніру.
У неділю, 12 травня, завершився Фінал чотирьох Всеукраїнської юнацької баскетбольної ліги (ВЮБЛ) серед хлопців 2010 року народження, який проходив у Хмельницькому. В головному фіналі чемпіонату перемогу другий сезон поспіль здобула ужгородська ЗОДЮСШ.
До речі, в спортивної школи з’явилася нова назва – ДЮСШ Закарпатської обласної ради (ЗОР).
Якщо минулого сезону ужгородці в фіналі розгромили СДЮСШОР-5 – ДФКС (117:66), то цього року дніпряни дали бій та до останнього боролися за перемогу. Гра завершилася з рахунком 95:93.
У матчі за третє місце бронзові нагороди здобув слобожанський Прометей, який обіграв хмельницький СКЦ – Плоскирів (82:74).
Для збірної України U-14 нового скликання базовою може бути саме команда з Ужгорода, яку очолює Василь Товтин. На рахунку школи – перемоги у ВЮБЛ серед хлопців 2010 р.н. три сезони поспіль (перша – в групі Б, дві інші – в еліті). А також «срібло» чемпіонату країни 2009 р.н. та віцечемпіонство Європейської юнацької баскетбольної ліги (ЄЮБЛ) сезону-2022/23 серед команд до 13 років.
Головний тренер Товтин надав невеликий коментар відразу після завершення фінального поєдинку.
«Сльози навертаються на очі від щастя. Для мене було дуже важливо, щоб команда виграла ВЮБЛ двічі поспіль.
Але розслаблятися ніколи. Буде ще два фінали з цими дітьми: чемпіонат України серед гравців 2009 р.н. та Суперфінал ЄЮБЛ U-14, який пройде в Румунії», – сказав наставник.
ЗОДЮСШ (ДЮСШ ЗОР)
Кадровий потенціал збірної України U-14
Розігруючі захисники: Тимофій Труш (172 см – орієнтовний зріст, Валенсія Баскет U-14, Іспанія), Артем Ву́дмаска (160 см, ЗОДЮСШ (Ужгород)-09), Станіслав Готяш (171 см, ЗОДЮСШ (Ужгород)-09), Нікіта Топчій (174 см, Прометей (Слобожанське)-10), Нікіта Стаматі (2011 р.н., 175 см, СДЮСШОР ім. Літвака-10)
Рівнянин Тимофій Труш виступає за іспанський клуб Валенсія Баскет U-14. Виходить у стартовій «п’ятірці» найсильнішої команди автономної спільноти Валенсії, яка на початку травня відібралася до фінального етапу чемпіонату Іспанії з першого місця.
Тім, як його інколи кличуть місцеві коментатори під час трансляцій, може виступати не лише на позиції «другого номера» (де більше проводить часу за клуб), але також має навички розігруючого захисника. Не боїться атакувати та брати на себе ініціативу в складні моменти гри.
В Україні був серед однолітків MVP фестивалю мінібаскетболу в Залізному Порту (Херсонська обл.), який проходив у 2021 році. Вже закордоном отримав титул MVP Copa De Espana Alevin-2022.
Тимофій Труш
Батьки розповіли цікаву історію, як гравець потрапив у баскетбол, і поділилися інформацією про особливості кар’єри сина.
«Тимофію дали мʼяча в руки, як тільки почав ходити. Вже з трьох місяців він відвідував із мамою та батьком, який працює арбітром ФБУ, баскетбольні матчі. У дитинстві любив гратися виключно з мʼячем, а замість мультиків – дивитися ролики про НБА.
На постійній основі розпочав тренуватися у віці близько 5 років у першого наставника Олега Васильовича Єфімчука з рівненської ОСДЮСШОР.
Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році перебрався до Іспанії. У тому ж році навесні з Валенсія Баскет виграв змагання місцевої автономної області. У січні 2024 року посів зі збірною автономної спільноти Валенсії п’яте місце на чемпіонаті Іспанії. Потім його команда була четвертою на турнірі Міні Копа.
Перемоги команди син вважає пріоритетом над особистими досягненнями. Не цурається працювати, як в захисті, так і в нападі.
Готовий захищати «синьо-жовті» кольори збірної України, якщо його викличе тренерський штаб», – розповідають вони.
Тимофій Труш (№9)
Ужгородець Артем Вудмаска виступає на позиції «першого номера». За рік додав 8 см у зрості. Однаково корисний як у грі в атаці, де встигає роздавати результативні передачі та набирати бали самотужки, так і в захисті: «заточений» на перехват і вдало «читає» гру суперника.
Минулого сезону «Вуді», як його кличуть партнери, був включений до символічної збірної ВЮБЛ серед однолітків. На різних міжнародних змаганнях, куди постійно їздять ужгородці, також здобуває індивідуальні звання: кращий захисник, потрапляння до символічної «п’ятірки».
У фіналі 2024 року єдиний з гравців обох команд зробив трипл-дабл: 17 очок + 12 підбирань + 10 результативних передач. Статистика талановитого баскетболіста сезону-2023/24: 17 очок, 7,9 передачі, 4,5 перехоплення та 3,9 підбирання в середньому за 11 ігор ВЮБЛ (2010 р.н.); 11,5 очка, 7 підбирань і 3 передачі – у восьми зустрічах ЄЮБЛ U-14.
Артем Вудмаска (з м’ячем)
Капітан ужгородської команди розповів про перші кроки в баскетболі та очікування від літнього періоду.
«З чотирьох років почав займатися плаванням і боксом. У другому класі в 7-рчному віці побачив афішу про набір на баскетбольну секцію та загорівся бажанням займатися саме цим видом спорту. Мама дуже непокоїлася про такий крок. Турбувалася, як колишня гандболістка, що мій зріст не дозволить «розкритися». Вона була присутня на перших тренуваннях, бо хотіла побачити чи вийде в мене, чи буде результат від занять. Зараз із родиною ні на секунду не сумніваємося, що зробили вибір на користь баскетболу.
Першими тренерами були Василь Васильович Товтин і Антон Юрійович Іванина. Вони вирізняються шаленим бажанням виховати підопічних не лише сильними гравцями, а й хорошими людьми.
Минулого року наша команда, сформована з гравців 2010 р.н., завоювала «срібло» ЄЮБЛ, програвши у фіналі лондонському клубу. В 2024 році також вийшли до Суперфіналу чотирьох, який відбудеться 5 червня в Румунії. Тому чекаю на початок літа з нетерпінням!
Виступати за збірну України – велика мрія. Регулярно тренуюся, працюю над собою та цілеспрямовано йду до її реалізації. У грі покладаюся на своє мислення, фізику та швидкість. Намагаюсь бути присутнім на кожному сантиметрі ігрового майданчика», – поділився Вудмаска.
Артем Вудмаска (№30)
Ще один ужгородець і кандидат до збірної на позицію Станіслав Готяш, як правило, грає у різних п’ятірках із Вудмаскою. Але коли вони разом на майданчику – то виступає на «другому номері», адже має більші габарити.
Готяш – «ту-вей» захисник. Однаково корисний як у нападі, так і в захисті. Плеймейкер робить багато перехоплень (4,1). Як правило отримує по 20 хвилин за гру, бо філософія тренера – рівномірно розподіляти час між всіма гравцями.
Згідно зі статистикою, Стас помітно додав у поточному сезоні в усіх турнірах, де брав участь. Цифри здібного баскетболіста: 23 очка, 4,9 підбирання, 4,1 перехоплення та 3,7 передачі за 11 ігор ВЮБЛ (2010 р.н.); 12,9 очка, 5 перехоплень, 4 підбирання і 3 передачі – у восьми зустрічах ЄЮБЛ.
Захисник Нікіта Топчій із Кропивницького останні два сезони виступає за слобожанський Прометей-10. Тренер колективу Руслан Оріщук зазначає, що він єдиний «легіонер», який приїздить на зустрічі. Бо всі інші гравці – місцеві вихованці.
Нікіта у 10 зустрічах поточного сезону в середньому набирав 9 очок і робив 3,4 підбирання. Був лідером команди за передачами (2,9) та перехопленнями (1,7). Може як «диригувати» грою, так і «робити різницю» в захисті.
Нікіта Топчій (з м’ячем) та Родіон Тимченко (праворуч)
Про шлях до баскетболу та особливості власної кар’єри повідомив Нікіта.
«У мене особливо не було вибору, яким видом спорту займатися, бо батько любить і грає в баскетбол. Шуткую! Насправді з 5 до 6 років займався спортивною гімнастикою, а в 6-7 – тхеквондо. Потім з 7-ми почав грати в баскетбол.
Перший тренер – Євген Вікторович Іванов із кропивницької КДЮСШ-4. Наша школа не заявлялася на всеукраїнські змагання, тому поїхав у сезоні 2021-2022 грати у ВЮБЛ за Черкаські мавпи-2010. Але його перервав початок повномасштабної війни.
З сезону-2022-23 захищаю кольори БК Прометей-2010. У цьому році завоювали бронзові медалі чемпіонату України.
Потрапити до складу збірної свого віку – моя мрія. Наполегливо йду до неї. Досвід міжнародних виступів дасть можливість проаналізувати власні сильні та слабкі сторони й допоможе продовжити самовдосконалюватися», – сказав Топчій.
Нікіта Топчій (№11)
Також вартий уваги одесит Нікіта Стаматі 2011 р.н., який другий сезон поспіль успішно виступає у лізі серед гравців 2010 р.н. за СДЮСШОР ім. Літвака. У поточному чемпіонаті України його роль у команді на рік старших хлопців помітно зросла (22,6 очок+ 7,2 підбирання + 5,2 передачі). Цьогоріч він домінує серед однолітків 2011 р.н. зі школи Літвака: 19,3 очка, 7,4 підбирання та 4,4 передачі. В обох турнірах провів по дев’ять зустрічей.
Атакувальні захисники: Ян Єрмолаєв (182 см; Черно Море Тіча U-14, Болгарія), Кирило Васильєв (177 см, СДЮСШОР-5 – ДФКС (Дніпро)-09), Юрій Катрич (182 см, ДЮСШ-16 – ЮНІС (Київ)-10), Іван Нечай (183 см, КСЛ (Київ)-07), Владислав Лемішка (183 см, КДЮСШ – БК Тернопіль-08)
Дніпрянин Ян Єрмолаєв був найкориснішим гравцем (МVP) ВЮБЛ сезону 2021/22 серед гравців 2010 р.н. Тоді він разом із талановитими партнерами по СДЮСШОР-5 виграв чемпіонство.
Зараз успішно продовжує відточувати власні баскетбольні скіли в Болгарії. Грає як у чемпіонаті серед однолітків, так і на турнірі з на рік старшими хлопцями. Болгарська ліга до 14 років – пріоритетніше змагання, бо тут діє підхід до вікових категорій, як в Іспанії та Німеччині.
Ян Єрмолаєв
Ян охоче поділився інформацією, як почав грати в баскетбол, та розповів про виступи в Болгарії.
«Почав займатися цим видом спорту набагато раніше, ніж усвідомив, що гра називається баскетбол. Перші заняття з м’ячем, які можна назвати маленькими тренуваннями, з’явилися в моєму житті у 7 років. Мій дідусь – тренер зі стрибків у висоту. У нього першого з’явилася думка «заразити» мене баскетболом.
У 8 років зіграв власні перші товариські матчі за клуб БАСА. Вже у 2021-му в складі дніпровської СДЮСШОР-5 був чемпіоном ВЮБЛ серед гравців 2010 р.н. З початком повномасштабної війни опинився в болгарській Варні. Головним тренером місцевої команди Черно Море був відомий український фахівець Кирило Вадимович Большаков. Він узяв мене під своє «крило», тут я продовжив баскетбольну освіту.
З 2022-го граю за команду Черно море-2009, яка була четвертою у чемпіонаті минулого сезону. Цьогоріч також виступаю й по 2010 р.н. У середньому за 25 хвилин (15 ігор) здобуваю 18,2 очка, по 4 підбирання та передачі, 2 перехвати. Рахую статистику особисто, бо її ведуть у Болгарії лише з 17 років. Залежно від тренерського завдання виступаю на позиціях №1, 2 або 3.
Дуже хотів би здійснити свою мрію та зіграти у складі збірної України. Як і будь-який український баскетболіст у такі складні для держави часи», – повідомив юний спортсмен.
Ян Єрмолаєв
Кирило Васильєв – лідер дніпровського СДЮСШОР-5-10, який отримує хвилини й у команді академії 2009 р.н., яка пробилася до Фіналу чотирьох.
Два сезони поспіль його обирають до символічної збірної ВЮБЛ серед однолітків. У «золотому» фіналі 2024 року зробив потужний дабл-дабл: 40 очок + 12 підбирань. Статистика за 11 ігор сезону: 23,1 очка, 7,7 підбирання, 7,4 перехоплення та 5,5 передачі.
Про хлопця розповів у коментарі для ФБУ головний тренер юнацької команди Дніпра Валентин Мирончик.
«Кирило виїжджав до Латвії на 1,5 року, минулої весни повернувся. З ним я працюю з 2019 року. Це швидкий гравець, з гарним баскетбольним IQ, вміє добре та вчасно приймати рішення. Фізично обдарований хлопчик, технічно також досить сильний. Вихований, за що дякую батькам. Справжній лідер», – сказав наставник.
Кирило Васильєв
Киянин Юрій Катрич виконував важливу роль у складі свого ЮНІСа, бо проводив на майданчику в середньому 36:44 хвилин за вісім ігор чемпіонату України до 14 років. За цей колосальний час здобував 37,8 очка + 11,8 підбирання + 2,5 передачі. Талановитий гравець, у якого попереду гарне майбутнє.
Здібний баскетболіст Іван Нечай захищає кольори столичного КСЛ. Разом із братом Богданом відзначався дабл-даблами в іграх за київський ліцей в українському чемпіонаті серед однолітків. Іван набирав у середньому 19,1 очка й робив 14,1 підбирання. Також він провів три гри у ВЮБЛ до 17 років (7 очок + 4,3 підбирання).
Тернополянин Владислав Лемішка виступав не лише в іграх всеукраїнського чемпіонату серед баскетболістів 2010 р.н., а й отримував у середньому 17:24 хвилини на турнірі для 2008 р.н. Серед однолітків за шість матчів набирав 30,8 очка та робив 8,7 підбирання. А в 6 зустрічах зі старшими хлопцями до активу записав 3,7 очка й 3 підбирання.
Легкі форварди: Артем Дьордяй (185 см, ЗОДЮСШ (Ужгород)-09), Олександр Павай (182 см, ЗОДЮСШ (Ужгород)-09), Артем Голенков (Гулбене Букі U-14, Латвія), Андрій Яткевич (СКЦ – Плоскирів (Хмельницький)-10), Дмитро Казанджий (184 см, СДЮСШОР ім. Літвака-09)
Ужгородець Артем Дьордяй торік уже встиг дебютувати за збірну України U-14 на Slovenia Ball, грав на позиції атакувального захисника. Був у складі єдиним баскетболістом, який молодше 2009 р.н. Уже поточного сезону в статусі лідера команди захищав «синьо-жовті» кольори на ЄЮБЛ U-15, де здобував 9,9 очка й 2,9 підбирання.
Двічі поспіль був визнаний найціннішим гравцем (МVP) серед однолітків у ВЮБЛ (у 2023 та 2024 роках). Торік також був включений до символічної «п’ятірки» в хлопців 2009 р.н. Має індивідуальні відзнаки різних міжнародних змагань.
У ВЮБЛ до 14 років в 11 зустрічах до активу записав 44,5 очка й 9,5 підбирання (33,2 очка – за дев’ять ігор чемпіонату 2009 р.н.). А в ЄЮБЛ U-14 за вісім зустрічей у складі ужгородської команди – 29,5 очка + 8,9 підбирання.
Артем Дьордяй
Дьордяй розказав про власний перший сезон у ВЮБЛ та виступи за збірні України.
«З баскетболом познайомився у 8-річному віці на шкільній секції. Протягом року здобував у ЗОШ перші навички з цього виду спорту. Потім перейшов до ДЮСШ, де команду мого віку очолює Василь Васильович Товтин. Йому окрема подяка за тренування і змагання, енергійність, віру в нас. Без титанічної праці наставника не було б таких досягнень ні в мене, ні в команди.
Моїм першим сезоном у ВЮБЛ був 2019-20. Виступав за команду 2009 р.н. Фахівці відмічали, що він був вдалим для мене. Вважаю, що багато чого не виходило, було важко як фізично, так і морально. Але здаватися не збирався. Постійні наполегливі тренування, віра у власні сили та настанови тренера давали свої результати.
Одне з головних особистих досягнень полягає в тому, що у 2023 році зумів вибороти місце у збірній України U-14 та поїхати на турнір в Словенію. А вже поточного сезону виступав за українську збірну в ЄЮБЛ U-15. Цей досвід для мене дуже важливий.
Звичайно, бажаю грати й влітку 2024 року за Україну. Представляти свою країну – це велика честь. У майбутньому зроблю все можливе, щоб допомагати збірним здобути якнайбільше перемог», – поділився Артем.
Артем Дьордяй
Вирізняється серед однолітків ще один лідер ужгородців – Олександр Павай. Торік він був одним із двох гравців команди, яких включили до символічної збірної чемпіонату ВЮБЛ серед 13-річних.
Під великим питанням була його участь у поточному сезоні. Переніс вірусну хворобу. Вона залишила без тренувань юного спортсмена на цілий місяць. Але Саша повернувся на майданчик і грає ще сильніше. Відзначу неабияку силу волі, яка посприяла такому камбеку.
Форвард у середньому за сезон серед однолітків у ВЮБЛ здобував 21,5 очка, 9 підбирань та 6,7 передачі. В ЄЮБЛ за чотири гри – 11,3 очка + 4,5 підбирання + 3,3 передачі.
Олександр Павай (№8)
Артем Голенков є вихованцем академії Черкаських Мавп, з якими у 2021 році був віцечемпіоном ВЮБЛ. Тоді його колектив поступився лише дніпрянам у фіналі. Зараз гравець виступає за Гулбене Букі в Латвії. Минулого місяця нова команда Артема виграла Балтійську баскетбольну лігу (БББЛ) U-14, а українця обрали до символічної «п’ятірки» турніру.
Ще одна опція на позиції – це хмельничанин Андрій Яткевич. Він захищає кольори сенсаційного учасника Фіналу чотирьох серед баскетболістів до 14 років СКЦ – Плоскирів.
Команда кваліфікувалася до фінального етапу ні разу не вигравши відбіркову групу, але завжди фінішуючи на другій сходинці. У півфіналі на домашньому паркеті в Хмельницькому дала справжній бій ужгородцям, поступившись лише в овертаймі (105:102 ОТ). Гравець разом з Юрієм Довганем є кращими скорерами колективу. В 10 іграх Андрій набирав 26,2 очка та здобував 8 підбирань. Потрапив до символічної збірної турніру.
Андрій Яткевич
Також заслуговує на увагу ще один одесит Дмитро Казанджий. Він у поточному сезоні більше провів ігор у ВЮБЛ по 2009 р.н., ніж серед однолітків. Статистика гравця за шість зустрічей у чемпіонаті до 14 років: 27,5 очка + 8,5 підбирання. Його цифри в дев’яти матчах із на рік старшими хлопцями: 3,6 очка + 1,8 підбирання.
Важкі форварди: Мирослав Попов (195 см, Баварія U-14, Німеччина), Артур Іллічов (190 см, Гвельф Найтс U-14, Канада), Макар Коновніцин (196 см, Прометей (Слобожанське)-10), Максим Шульга (190 см, СДЮШОР з баскетболу (Київ)-10), Єгор Охріменко (186 см, СДЮСШОР-5 – ДФКС (Дніпро)-10)
Мирослав Попов перші кроки в баскетболі робив у Южному (Одеська обл.), але вже у 2021 році з Черкаськими Мавпами завоював «золото» (2009 р.н.) та “срібло” (2010 р.н.) ВЮБЛ. Визнаний MVP по 2009 року, а серед однолітків потрапив до символічної «п’ятірки» чемпіонату, здобувши солідні 49,3 очка за три гри фінального етапу.
Другий сезон поспіль покращує спортивну майстерність у системі титулованої мюнхенської Баварії. Виступає серед 14-річних як у Бундеслізі, так і в ЄЮБЛ. На міжнародному турнірі у чотирьох зустрічах в середньому набирав 9,8 очка й здобував 5 підбирань.
Універсальний гравець, який вміє робити на майданчику буквально все. За рішенням тренера може зіграти на всіх позиціях від №№1 до 4.
Мирослав має гарний приклад для наслідування. Він син колишнього гравця національної збірної України Сергія Попова. 36-річного розігруючого захисника українські вболівальники пам’ятають по виступах за Динамо-Вінницю, Хімік, БІПУ, Кривбас, МБК Миколаїв і Черкаські Мавпи.
Одесит Артур Іллічов із родиною перебрався до канадського Гвельфа від початку повномасштабної війни. Виступає у змаганнях провінції Онтаріо за команду Гвельф Найтс U-14. Єдиний із баскетболістів, включених до цього списку, що грає за океаном.
У нього можна відзначити силу, мобільність, пластичність, цілеспрямованість та швидке прийняття рішень у процесі гри.
До речі, батько юного баскетболіста Павло Іллічов – 26-разовий чемпіон України, Чемпіон Європи, член збірної з плавання на Олімпійських іграх-2004 в Афінах. Зараз викладає плавання в Канаді.
Артур Іллічов
У невеликому коментарі Артур розповів про власну кар’єру та плани на літо.
«Почав займатися баскетболом з 5 років у Дмитра Вадимовича Коломійченка. У складі одеської СДЮСШОР ім. Литвака 2009 р.н. був чемпіоном і «срібним» призером ВЮБЛ. Також вигравав «золото» чемпіонату України з командою 2010 р.н.
Наразі виступаю за Guelp Knights U-14. У поточному сезоні підсилив склад клубу, що дозволило йому посісти четверте місце у третьому дивізіоні. Торік без мене вони були 10-ми. Середня статистика за сезон: 15 очок, 15 підбирань, 5 передач та 4 блок-шоти.
Влітку планую грати за клуби Miltons Stags U-14, Waterloo First Step U-15 та збірну провінції Онтаріо на міжнародних турнірах в Італії, Іспанії та США.
Готовий вступати за збірну України», – заявив юнак.
Артур Іллічов (№3)
Дніпрянин Макар Коновніцин із Прометея за підсумками Фіналу чотирьох потрапив до символічної збірної ВЮБЛ. Раніше виступав у чемпіонському складі СДЮСШОР-5 й також обирався до символічної «п’ятірки» сезону-2021/22 серед гравців 2010 р.н.
Другий сезон поспіль захищає кольори Прометея-10. Багато ігрового часу проводить на позиції центрового, але має досвід гри й на четвертому номері.
У матчі за третє місце Макар продемонстрував неймовірні цифри: 43 очок + 36 підбирань. Така ефективна гра забезпечила його команді «бронзу». Сезон завершив з 19,4 очка, 17,2 підбирання та 1,8 передачі в 10 зустрічах.
Макар Коновніцин
Киянин Максим Шульга є вихованцем школи Хижаків. Минулий сезон грав за ДЮСШ-18, а в цьому – захищав кольори столичної СДЮШОР з баскетболу. В чемпіонаті 2010 р.н. набирав 14 очок, до яких додавав 8,4 підбирання.
Не треба його плутати з Максимом Шульгою 2002 р.н., який у квітні перебрався з Юти Стейт до складу триразового чемпіона NCAA Вілланови.
Єгор Охріменко переїхав з рідного Лиману (Донецька обл.) до Дніпра й змінив волейбольну секцію на баскетбольну. Такі випадки трапляються в українському спорті. Наприклад, також із волейболу потрапив до баскетболу центровий Ярослав Зубрицький.
Єгор є одним із найвищих у команді однолітків. У Дніпрі вміють працювати з високими гравцями, тому його вибір баскетбольної академії зрозумілий. Середні цифри за 11 ігор сезону: 7,4 очка + 6,6 підбирання.
Центрові: Роберт Сербенов (198 см, Баварія U-16, Німеччина), Родіон Тимченко (203 см, Прометей (Слобожанське)-10), Платон Шурмель (2011 р.н., 201 см, Обрадойро U-14, Іспанія), Дмитро Полторацький (200 см, Монтемар U-14, Іспанія), Ярослав Робейко (203 см, ДЮСШ-16 – ЮНІС (Київ)-10)
Роберт Сербенов також розпочинав шлях у баскетболі в Одесі під пильним оком згаданого Коломійченка та Євгена Вохмина. Настільки тотально домінує в академії німецького гранда Баварії, що виступає не лише на «п’ятому номері» серед однолітків, а й в Бундеслізі U-16 на позиції важкого форварда.
Як й інший одноклубник з України Попов, грав у місцевій лізі до 14 років з на рік старшими хлопцями ще минулого сезону. Були віцечемпіонами Німеччини.
А вже в поточному – в Бундеслізі до 16 років здобув 5,8 очка + 3,5 підбирання за 11 матчів. У ЄЮБЛ U-14 – 15,8 очка, 6,3 підбирання та 1,3 асиста в чотирьох іграх.
Роберт Сербенов (№8)
Центровий Родіон Тимченко за рік додав у зрості не менше 10 сантиметрів – зараз у нього 203 см. З Прометеєм-10 всього другий сезон, але вже встиг стати капітаном команди. Два роки поспіль його обирають до символічної «п’ятірки» чемпіонату.
У «бронзовому» фіналі поточного сезону Родіон не грав через пошкодження. За 10 матчів сезону набирав 17,1 очка та робив 18,6 підбирання.
Грає в баскетбол 3х3. Влітку 2023 року його команда Фрікі завоювала «срібло» відкритого чемпіонату Полтави.
Родіон Тимченко
Також вартий уваги бігмен Платон Шурмель, який виходив у другій «п’ятірці» іспанського Обрадойро з на рік старшими хлопцями в чемпіонаті до 14 років. Зазначу, в системі Обра – ціла «українська колонія». Там також виступають Артем Пустовий, Олександр Ковляр (обидва – головна команда з АБК) та Ілля Бутенко (U-18).
Платон – це син вінницького баскетболіста Всеволода Шурмеля, який рано завершив через травму. У кар’єрі батька були виступи за команди з системи Хіміка, БК Київ-2, МБК Миколаїв та Динамо-Вінниця, а також – молодіжну збірну України на ЧЄ-2008 у стартовій п’ятірці на позиції центрового. До речі, Шурмель-старший, як і згаданий Сергій Попов, є вихованцем наставника Олександра Івановича Терехова.
Всеволод познайомився з білоруською баскетболісткою Юлією, коли був на зборах БК Гомеля. Вони створили сім’ю. Син народився у 2011 році у Вінниці. До початку повномасштабної російсько-української війни Платон жив і тренувався на батьківщині мами. Влітку 2021 року пробився до академії найсильнішого місцевого клубу – БК Цмокі-Мінськ. Потім із батьками перебрався до Іспанії.
Платон Шурмель
Платон повідомив деталі власної кар’єри та розповів, що відвідує в Іспанії мітинги на підтримку України.
«Баскетбольний майданчик почав відвідувати ще з дитячого садка, а перші повноцінні тренування – з 7 років. Першим тренером був Олександр Миколайович Вєрхотуров, у якого свого часу розпочинала й мама.
У поточному сезоні виступаю за юнацькі команди Обрадойро 2010 та 2011 років народження. 14-річні гравці вийшли у Фіналу чотирьох автономної області Галісії. 13-річні – ще виступають на груповому етапі. Серед однолітків декілька разів був найрезультативнішим гравцем матчу. Бажаю одного дня вийти на майданчик у матчі НБА.
У місті Ла-Корун’ї, де нині живе моя родина, кожної суботи проходять мітинги на підтримку України. Завжди їх відвідую, коли немає в цей день баскетбольних ігор.
Якщо викличуть до збірної України, то із задоволенням готовий захищати «синьо-жовті» кольори. На жаль, зараз травмований і перебуваю на реабілітації», – сказав Шурмель-молодший.
Платон Шурмель
На «п’ятому номері» грає в іспанському Монтемарі Дмитро Полторацький. Його команда вдало виступила у Фіналі чотирьох автономної області Валенсії та відібралася у фінальний етап чемпіонату Іспанії до 14 років з третього місця.
Двометровий Дмитро (дані зросту за грудень 2023 року) також має баскетбольну ДНК. Він – син легендарного українського центрового, який грав за національну збірну, Олексія Полторацького.
Кременчуківець Олексій виступав за низку українських команд. Зокрема захищав кольори Будівельника, Хіміка, Кременя, БК Одеси, Черкаських Мавп і Говерли. 50-річний баскетболіст продовжує грати в п’ятій лізі Іспанії. Торік його клуб Альтеа Баскет був у зазначеній лізі віцечемпіоном спільноти Валенсії.
Дмитро Полторацький (праворуч)
Височенного Ярослава Робейка тренери київського ЮНІСа запримітили на столичному майданчику, коли він грав у баскетбол. Запросили на секцію, а хлопець не відмовився та поточного сезону дебютував у змаганнях ВЮБЛ.
У своєму першому чемпіонаті він зіграв сім матчів, в яких проводив на майданчику в середньому більш ніж три чверті зі стартових секунд. В активі бігмена 12,9 очка й 11 підбирань.
Ярослав походить із родини вимушених переселенців. Він народився в Антрациті Луганської області, як і український центровий НБА Олексій Лень.
У цього покоління українців є дуже багато талановитих баскетболістів. Виокремив усього 25 гравців, але заслуговують уваги, звичайно, – значно більше.
Сподіваюся, що цей матеріал прочитає багато шанувальників спорту різного віку. Можливо, хтось навіть захоче займатися баскетболом, або відвести на секцію дитину. Бо історії юних гравців нікого не зможуть залишити байдужим до помаранчевого м’яча.
Олег Сагайдак для basket.com.ua
Автор публікації
