Олексій Лень: “Важливо дарувати українцям позитивні емоції в такий час”

Олексій Лень: "Важливо дарувати українцям позитивні емоції в такий час" 1 - basket.com.ua

Центровий Сакраменто Кінгз Олексій Лень разом зі збірною України готується до матчів відбору на чемпіонат світу-2023 та до фінальної частини Євробаскету-2022. Востаннє в офіційних матчах Лень грав за національну команду майже 4 роки тому — у відборі на світову першість 2019 року. Про своє повернення до головної команди вже досвідчений гравець НБА розповів в інтерв’ю пресслужбі ФБУ.

Востаннє ти грав за збірну чотири роки тому. Які емоції від повернення, як змінилася команда?

– Емоції позитивні. Востаннє я був у збірній в 2018 році, час минає дуже швидко. Приємно бачити всіх пацанів, з деякими з них я зростав, тож завжди приємно повертатися — емоції чудові. Видно, що команда сильно помолодшала. Покоління змінюються, все більше молодих хлопців у команді. Відчувається, що у нас явна перевага у зрості над більшістю суперників. У нас декілька величезних центрових, що відразу кидається в очі. В НБА не в усіх команд є стільки габаритних гравців, а у нас є. Тож це те, що я відразу відзначив, коли приїхав до команди. Окрім того у нас талановиті молоді хлопці, Іссуф, зокрема. Мені подобається наша команда.

У нас перша гра — проти Італії. Що думаєш про цей матч?

– Ми будемо боротися, адже в нас гарна команда і мабуть найбільші розміри у порівнянні з багатьма іншими збірними. Ми можемо боротися з усіма, хлопці серйозно налаштовані. Італійці дуже швидкі, у них вистачає гравців, які добре кидають. Нам потрібно буде швидко повертатися у захист, бігти самим та використовувати наші габарити. У них гарна команда, але в нас є шанси перемогти. Ми налаштовані тільки на перемогу, будемо битися.

Як за твоїм враженням нові гравці, яких не було в збірній в 2018-му, змінюють гру команди?

– Ваня Ткаченко — красень, він, як кажуть у США, glue guy. Він і в захисті допомагає, і забити може, і згори дати, всюди допомагає. На нього комбінації грати не треба, він завжди у правильному місці в правильний час і в захисті, і в нападі. Скапа теж молодець, дуже великий хлопець, в лоупості класно грає, і лівою, і правою забити може. По скілам перспективний гравець, цікаво, як розвиватиметься його кар’єра. Ну і Санон звичайно дуже додає.

Щодо Санона, його було обрано на одному драфті з Михайлюком, але він поки що не дебютував в НБА. Як оціниш його шанси зіграти в НБА?

– Шанси завжди є — не можна говорити, що їх немає. Буває так, що люди і в 30 років у НБА потрапвляють. Насправді недостатньо казати про те, в чому треба додавати Санону по грі. Адже в НБА важливо мати правильні зв’язки, агентів та щоб трохи пощастило і обставини склалися, як треба. Ну а так він рухається в правильному напрямку, треба продовжувати працювати, зокрема над своїм кидком, баченням майданчику, адже він часто грає першого номера. Якщо буде працювати як слід, все у нього вийде.

Ти познайомився з головним тренером збірної. Яка роль у тебе в команді, що від тебе вимагає Айнарс?

– Коли я тільки приїхав, він зробив під мене пару комбінацій. Я їх вивчив, зрозумів ключові принципи нашої гри в захисті та нападі. Важливо притерится з хлопцями, знайти своє місце в команді та відчути баскетбольний ритм. Все ж таки баскетбол дуже відрізняється від того, до якого я звик, адже тут ми граємо значно повільніше, ніж в США. Там значно менше комбінацій, ми просто біжимо, граємо пік-н-рол і атакуємо.

Наскільки зараз тобі незвично грати в європейський баскетбол?

– Я лише два матчі зіграв у 2018-му за збірну, а так я вже 12 років у Штатах. Що відразу кинулося в очі — це акцент на комбінації. Тут постійно треба опинятися в правильному місці в правильний час. У США, все ж таки, все йде від атлетизму: треба швидко бігти, поставити якись заслін, а далі

Як у тебе налагоджується хімія у п’ятірці з Артемом Пустовим?

– Ми спрацьовуємося. В контрольних матчах у нас були і вдалі моменти, були і не дуже. Якщо ми зіграємось і знайдемо, як один одного краще використовувати, хто нас взагалі зупинить? В італійців, зокрема, невелика за зростом команда. Та й взагалі проти кожного суперника ми маємо використовувати наші найсильніші сторони і думати про свою гру, в першу чергу. Якщо ми будемо правильно використовувати свої габарити, суперникам реально буде важко підлаштовуватися під нас.

Як зараз оціниш свою форму?

– Взагалі не люблю оцінювати свою форму, тим більш, що гра в нас вже завтра, тож мені треба у будь-якому випадку бути готовим на 100 відсотків. Зроблю все, щоб підготувати себе якнайкраще. Єдине, що трохи турбує, що в мене давно не було ігрової практики. А фізично я себе відчуваю чудово, адже з червня дуже наполегливо працював. У мене було по три тренування на день — я готувався до збірної. Треба трохи ігрової практики і все буде добре.

Айнарс часто говорить про те, що йому незрозуміло, чому ти грав у минулому сезоні в НБА стільки, скільки грав.  Що сам думаєш з цього приводу?

– Мій ігровий час різко зменшився, коли в Сакраменто прийшов Домантас Сабоніс. Я розумів, що він отримуватиме по 35 хвилин ігрового часу, є в нас і перспективний Рішон Холмс, якому добряче заплатили. Тож я відійшов і став третім великим у команді, і після лютого взагалі майже не грав. На початку сезону я був у ротації, але в нас постійно було три великих — я, Томпсон та Холмс. Бувало так, що я міг зіграти добре, але потім пропустити два матчі поспіль. Проти великих команд більше грав я, проти маленьких — Томпсон. Іноді було щось незрозуміле і грав я насправді небагато.

Ти пограв з декількома зірковими захисниками, зокрема з Букером, Янгом, Фоксом. З ким було грати найкомфортніше?

– З Янгом, звичайно. З ним легко грати і він постійно своїм стилем нагадував мені Стіва Неша. З Нешем, звичайно, я в одній команді не грав, але я часто грав із ним влітку пік-ап матчі в Фініксі. У них реально дуже схоже бачення майданчику: коли ми грали пік-н-рол, Неш завжди мені казав, що я після міцного засліна маю відразу бігти на протилежні “вуса”. Так воно і працювало — секунда-дві і м’яч обов’язково прийде і я отримую легкий лейап. У Трея така сама фішка, я знав, що якщо зроблю все як слід, м’яч прийде обов’язково. Він дуже швидко читав ситуацію.

Як оціниш останні 4 роки в НБА — відрізок після останнього виступу в складі збірної України?

– Найкращий відрізок — це, безумовно, мій перший рік в Атланті. Тренер дозволив мені кидати, після кожного тренування я робив додатково по 10 влучних триочкових. Він мені казав, що якщо я кидатиму після тренування, кидатиму і в грі. Він тоді мені допоміг розкритися. Коли я перейшов у Сакраменто, у мене також був непоганий відрізок перед ковідом. Пам’ятаю, я тоді був у топ-7 ліги по захисту проти пік-н-рола. Саме тому вони перед попереднім сезоном підписали зі мною новий контракт на 2 роки. Але й з Вашингтоном була непогана частина, адже з Візардс ми вийшли в плейоф.

Закриваючи тему НБА, на кого ставив перед плейоф, і наскільки неочікуваною для тебе стала перемога Ворріорз?

– Давно це було. Але я точно не думав, що Бостон себе так проявить — не вірив у них. Я думав, що буде повторення фіналу і за титул зіграють Фінікс та Мілуокі. Якщо б у Бакс був Міддлтон, вони б точно були у фіналі. Навіть з одним Яннісом вони були близькі до перемоги над Бостоном.

Попереду Євробаскет — перший великий турнір у складі збірної для тебе. Які очікування від чемпіонату Європи?

– Дуже хотілося б пройти подалі. Зараз важкий час у нашій країні і для наших фанів було б дуже приємно, якщо б ми показали хороший результат. Але і для мене це зовсім інша історія, адже в НБА я рольовий гравець, а тут мене використовують набагато більше. Хотілося б показати свої сильні якості, адже персонально для мене, як для гравця, вдалий виступ на такому турнірі, також був би великим плюсом. Скаути пильно слідкуватимуть за цим турніром, адже зараз немає іншого баскетболу. Поки що в Штатах всі працюють індивідуально і з інтересом чекають на чемпіонат Європи.

У нас попереду гра проти збірної Греції і одного з найкращих гравців світу — Янніса Адетокумбо. Що треба зробити, щоб мінімізувати його сильні якості на майданчику?

– Проти нього треба захищатися всією командою. Треба повертатися в транзішн захист, будувати перед ним стіну і не дозволяти йому йти в прохід. Якщо дозволяти йому у швидкому нападі завершувати атаки, він обов’язково знайде, як залізти під кільце і через когось забити згори. Тож треба не давати йому лізти під кільце та лімітувати повторні атаки. Нехай краще кидає — з чимось жити ж треба.

Що скажеш про хорватських гравців НБА Івіцу Зубаца та Бояна Богдановича?

– Зубац величезний гравець і за останні п’ять років довів, що він є солідним баскетболістом в НБА. Богданович також в лізі по 20 очок набирає, тож в них сумнівів немає — це гравці високого рівня. Мені цікаво буде зіграти проти них на європейському рівні.

Пригадай будь ласка, як ти дізнався про те, що в Україні почалася війна. Якою була твоя перша реакція?

– У нас була перерва на Матч зірок. Пам’ятаю, як я повернувся додому, лягав відпочивати і тут мені подзвонив агент і сказав: “Увімкни CNN”. Я бачу, що вже в Києві стоїть дим, в Україні почалася війна. Я відразу зателефонував мамі, вона  подзвонила всім нашим в Україні, бабусі зокрема. Наша родина у Першотравенську, що під Дніпром. Вони сказали, що в них на той момент було все спокійно. Потім я почав телефонувати всім моїм друзям, другу з Харкова, з яким я вчився разом у школі. Найважче в той момент було налаштуватися та ментально бути в грі. У нас був матч наступного дня і я пам’ятаю, як я сиджу в роздягальні, а про баскетбол навіть не міг думати. Настрій був такий, що тілом я був на арені, а думками в зовсім іншому місці.

Як відреагували партнери по команді?

– Всі підтримували. Дуже підтримували і не тільки гравці, а й тренери. Іноді це було навіть трохи занадто, адже кожного разу, коли я заходив на арену, всі мені нагадували про війну, питаючи як справи у моєї родини. Звичайно, дуже приємно було, що вони переживали, але морально було важко. Я намагався хоч якось налаштуватися на роботу, а в мене всі питали, як справи вдома.

Як організували акції перед матчами з Денвером та Сан-Антоніо?

– Мені зателефонував генеральний менеджер Сакраменто, також спитав, як справи у моїх рідних і спитав, чи хотів би я щось організувати перед матчем. Я звичайно підтримав цю ідею і спочатку ми з ним все обговорили, а потім зателефонували власнику клубу. Він підтримав це на 100% і ми це зробили.

На тлі війни на Батьківщині, наскільки підвищується важливість матчів за участі нашої національної команди?

– 100% — це дуже важливо. Кожна перемога для наших людей зараз це певне емоційне піднесення. Зараз навіть кожен матч цінніший, ніж будь-коли. Дуже важливо дарувати людям позитивні емоції в такий час. Тим більше, що в нашої команди точно є потенціал. У нас є ще трохи часу до Євробаскета, треба згуртуватися і показати хороший результат. Ми на це здатні, чому ні?

0

Автор публікації

Офлайн 6 днів

vodolaz

128
Коментарі: 5Публікації: 7251

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
*
Генерація паролю
Цей сайт використовує файли cookie, щоб запропонувати вам кращий досвід перегляду. Переглядаючи цей веб-сайт, ви погоджуєтесь на використання файлів cookie.