Ілля Сидоров: “Це був корисний досвід, я відчув, як таке бути легіонером”

Цього сезону захисник Прометея Ілля Сидоров дебютував за збірну України. Причому його прогрес у клубі швидко зробив гравця одним з лідерів національної команди.

Початок війни з россією Сидоров “зустрів” у Іспанії у розташуванні національної збірної – саме 24 лютого відбувся матч відбору на ЧС-2023. Домашній матч з чемпіонами світу Україна мала зіграти 27 лютого у Києві, але ще до початку повномасштабної війни цю гру було перенесено. На днях стало відомо, що гра пройде 7 липня у Ризі. Там же відбудеться і інша “домашня” гра нашої збірної проти Грузії.

Про вибір Риги у якості домашньої арени для збірної, про завершення яскравого сезону в Прометеї, пошуки нової команди та період у Чехії Ілля Сидоров розповів в інтерв’ю пресс-службі ФБУ.

– Напевно, правильно розпочати розмову з питання, чи всі твої родичі у безпеці. Наскільки я розумію, твій батьківський будинок у Харкові?

Так, вся моя сім’я застала початок війни у ​​Харкові. Перші днів 10 сиділи у підвалі, коли зрозуміли, що ситуація тільки погіршується, вирішили кудись їхати. Нині всі в умовній безпеці. Батько з братом в Україні, зараз у Києві. Мама з двома бабусями та з собакою пройшли нереальний шлях із Дніпра, там вони перебували ще 2 тижні після того, як покинули Харків, до Словаччини на машині. Дуже пощастило із волонтерами, яких випадково знайшли через інтернет. Нині перебувають там.

– 24 лютого збірна зіграла з Іспанією. Чому все ж таки вирішили з хлопцями вийти на майданчик, адже була можливість перенести гру?

– З приводу того, що може відбутися перенесення гри, дізналися зі ЗМІ, особисто нам цього ніхто не говорив, таких розмов не було в команді. Вирішили зіграти, знайти в собі сили, щоб дати людям хоч якісь позитивні емоції в той жахливий для всієї країни день.

– Емоції баскетболістів у тій грі вже переказувалися іншими хлопцями, а з яким почуттям повернулися до Прометея та грали проти Клужа в ЛЧ. Ти наніс на кросівки послання, та й уся гра була під знаком війни… Чи знали до гри з Клужем, що після цього вас розпустять?

– Після збірної, де всі хлопці українці та у всіх сім’ї, родичі в Україні, у Прометеї на тренуваннях виходило трохи відволікатися від того, що відбувається, бо багато легіонерів та тренерський штаб іноземний. Вони, звичайно, переживали, питали у нас постійно, але атмосфера в команді відрізнялася від тієї, що була у збірній.

Про те, що Прометей закінчує сезон дізналися того ж дня, як президент клубу оголосив про це у Facebook.

А своїм посланням на кросівках я висловив свою і, гадаю, думку всіх українців з 24 лютого і до сьогодні.

– Що можеш сказати про сезон Прометея, в якому ви чудово йшли в чемпіонаті та всіх вражали у ЛЧ?

Як написав сайт Ліги чемпіонів, Прометей – це найбільший “what if” в історії ліги. Ніхто не знає як би закінчився наш сезон у Лізі чемпіонів, але присутність двох команд із нашої групи у Фіналі чотирьох, я думаю, багато про що говорить. При тому, що Людвінсбург ми обігравали в гостях, а чемпіонам – Тенеріфе – два рази програли у божевільних кінцівках.

– Чи задоволений своїм прогресом цього сезону?

– Я завжди вимагаю від себе більшого, але те, що тренер довірив мені місце у стартовій п’ятірці і те, що я грав великі хвилини проти сильних суперників, мене тішило.

– Чи тримаєте зв’язок зараз із Прометеєм? Як із самим клубом, так і з гравцями – українцями/легіонерами?

– З українськими гравцями підтримую постійне спілкування, оскільки з багатьма дружу багато років. З легіонерами так само підтримуємо спілкування в загальному командному чаті, вже не так часто як спочатку, але якщо хтось проводить хорошу гру, то в чаті пишемо, вітаємо. Нещодавно Д’Анджело Харрісон зазнав серйозної травми, всі висловили слова підтримки. Сподіваюся, його відновлення пройде швидко.

– За два тижні після гри з Клужем ти вже грав за Йіндржихув-Градець. Як виник цей варіант, чому саме він і чи були інші варіанти?

– Як тільки Володимир Михайлович оголосив нам, що клуб зупиняє свою роботу, зателефонував агенту та розпочав пошуки нової команди. Ми з сім’єю переїхали до Праги і точно були впевнені, що довго чекати та перебирати варіанти не хочемо, трансферні ринки у багатьох лігах закривалися і ми хотіли швидше ухвалити рішення та розуміти, що буде далі.

Перший варіант, який нас влаштовував і я дав згоду клубу, був естонський Калєв, але через кілька днів переговорів клуб сказав, що втратив основного спонсора через вихід з ліги ВТБ і не може мене підписати. Потім мені зателефонував Нено Гінзбург і сказав, що є варіант у Чехії, команда на останньому місці, але можуть запропонувати хороші умови, і я буду основним першим номером у команді. Переговорив з агентом і вирішили погоджуватися, я був за 150 км від Йіндржихува і через пару днів уже приїхав до клубу.

– Це твій перший досвід гри закордоном. Фактично довелося вливатись у зіграну команду, наприкінці сезону. Чи задоволений цим періодом (з огляду на всі складнощі раптовою необхідністю адаптації, війну у нас)?

– У перший же день, коли приїхав, у мене була вечеря з тренером, обговорили мою роль у команді та обговорили, що нам потрібно для збереження місця у дивізіоні. Команді залишалося зіграти 5 ігор, з яких 4 потрібно було вигравати, ми виграли 3 з них і потрапили до раунду плейоф за виживання.

Особисто для мене, я вважаю, це був корисний досвід, я відчув, як таке бути легіонером і бути першою-другою опцією в нападі команди. Звичайно, міг зіграти краще, але вважаю, що можу занести собі в актив час, проведений у цьому клубі.

– Команда грала за збереження місця в еліті вже без тебе. Клуб не захотів лишати тебе в команді?

– Тут вийшла незрозуміла ситуація, клуб не врахував правила ліги, в яких заборонено брати участь в іграх за виживання гравцям, які підписані після певної дати. Це стало сюрпризом як для мене, так і для клубу. На жаль, вони програли у цих іграх та втратили місце в елітному дивізіоні Чехії.

– Де зараз підтримуєш форму та які плани до початку зборів із національною командою?

– У цьому плані клуб чудово вчинив, за що я вдячний. Вони надали мені квартиру, в якій ми можемо жити до кінця липня, тому ми зараз тут і сім’я залишиться тут поки я буду в збірній. Також клуб дозволив мені тренуватися з командою і я продовжую тут працювати з тренерами навіть після закінчення сезону для клубу.

– Наразі стало відомо, що збірна зіграє домашні матчі у Ризі. Чи очікуєш на цих матчах “домашньої атмосфери”?

– Думаю, що Латвія, це один із найкращих варіантів для нашої збірної. Країна, яка висловлює величезну підтримку Україні. Також це баскетбольна країна, де люди люблять цей вид спорту, думаю, що на ігри прийде велика кількість людей нас підтримати.

Дякуємо Латвії, що надали нам можливість грати домашні ігри в Ризі та запрошую всіх, хто має можливість приїхати на ігри 1 та 7 липня!

Важливо: Розпочався продаж квитків на матчі збірної України з Грузією та Іспанією

Насамкінець хочу висловити слова подяки воїнам ЗСУ, волонтерам та всім людям, які захищають та підтримують нашу країну. Вірю у нашу перемогу, спільну перемогу, а ми своїми іграми намагатимемося дати людям у країні позитивні емоції! Сподіваюся, що ця жахлива війна скоро закінчиться і в наступних іграх ми зберемо повний Палац спорту у Києві!