Дмитро Ходов: “Наразі питань до легіонерів “Політехніки” у нас немає”

Дмитро Ходов: "Наразі питань до легіонерів "Політехніки" у нас немає" 1 - basket.com.ua

Дмитро Ходов цього сезону буде одночасно і гравцем “Політехніки-Галичини”, і асистентом наставника команди Ярослава Зубрицького. Він розповів чому вирішив повернутися у Суперлігу, а також про інші події в кар’єрі.

– Дмитре, звідки прийшла ідея повернутися як гравець в Суперлігу? 

– Важко конкретно відповісти. Захотілося ще пограти в Суперлізі.

– Відчуваєте в собі сили, що зможете? 

– Коли приїхав до Львова, такого бажання особливо не було. Подивився як хлопці грають і захотілося самому. В минулому сезоні в Суперлізі грати не наважився, оскільки у мене не було передсезонної підготовки. Тоді спробував пограти для себе у Вищій лізі.

– Що дала ваша участь у Вищій лізі для молодих баскетболістів “Львівської Політехніки”? 

– Чи підсилив я команду чи ні, вирішувати не мені. А для молодих намагався дати більше розуміння баскетболу, певних ситуацій. Робив це і під час тайм-аутів. Думаю, для молодих це був гарний досвід. Головне, щоб вони правильно ним скористалися.

– Минулого року Ви себе дуже добре проявили у Вищій лізі України. Чи була уже тоді домовленість та розмова з Ярославом Зубрицьким про підготовку до Суперліги уже наступного року? 

– З ним розмовляли, була пропозиція до дедлайну перейти в Суперлігу ще минулого сезону. Я вирішив, що краще залишитися у вишці, оскільки без передсезонної підготовки було важко. Після завершення сезону домовилися що буду граючим тренером команди Суперліги. Я постійно підтримував себе в формі, щоб бути готовим до навантажень.

– Що Вам найбільше треба підтягнути, щоб бути готовим до Суперліги? 

– Фізичну форму. Це в першу чергу. Майстерність, мабуть, не пропала. В Суперлізі інші швидкості, минулого сезону до них я не був готовим.

– Як себе відчуваєте на тренуваннях? 

– Почуваю себе доволі непогано. Зроблю все, щоб допомогти команді. А як це буде і скільки я буду грати, побачимо уже по ходу сезону.

– Як у Вас взагалі виник варіант приїхати до Львова та допомагати Ярославу Зубрицькому? 

З Ярославом Яремовичем ми постійно підтримували зв’язок, свого часу грали разом. Він сказав що у Львові буде команда і йому потрібен другий тренер. Я погодився.

– Жартома спитаю, чи не говорили ви про відновлення баскетбольної карєри Ярослава Зубрицького? 

–  Ярославу Зубрицькому скоро уже 50 (сміється – прим).

– Згадайте свої часи баскетбольної карєри десятирічної давності у Львові.

– Після завершення контракту з “Хіміком” отримав пропозицію переїхати грати до Львова. У Львові грав при тренерах Володимиру Поляху, Андрію Подковирову, Валентину Вороніну та Дмитру Базилевському. Суперліга на той час була сильнішою, ніж зараз. Легіонери були дуже високого рівня. Зали були заповнені вболівальниками. Грати було набагато цікавіше.

– З кимось спілкуєтеся сьогодні з колишніх одноклубників з “Політехніки”? 

– Найбільше спілкуюся з Сергієм Алфьоровим та Артемом Чемякіним. Зараз ці хлопці перейшли на тренерську роботу.

– Граючи за “Політехніку-Галичину”, ви отримали доволі серйозну травму. Вона, по суті, загальмувала вашу карєру.

– Порвав хрестоподібну зв’язку. Це було в Южному, коли ми грали проти місцевого “Хіміка”. Після цієї травми я відновився, однак згодом порвав меніск. Було дві складних операції. Цю травму я заліковував десь 7-8 місяців, пограв сезон і на цьому ж коліні знову отримав травму. І ще півроку змушений був пропустити.

– Ваші травми поставили карєру фактично на паузу.

– Можу сказати, що декілька років банально випали. Це ті роки, де я мав грати і позувати хороший рівень баскетболу. А я лікувався і нічого не міг з тим вдіяти. Після першої операції повернувся в баскетбол більш-менш нормально, а після другої операції було вже дуже важко: і морально, і фізично. Зараз, на щастя, цих рецидивів уже немає.

– У своїй карєрі ви також пограли в Казахстані. 

– Після сезону в Одесі поїхав в Казахстан. В “Тоболі” я виглядав непогано. Вдалося влитися в колектив і бути в команді одним з лідерів. В чемпіонаті Казахстану грав сезон. Ми стали четвертими. Цей результат був доволі успішним. Після Казахстану вже не було цікавих пропозицій і я по суті неофіційно завершив професійну кар’єру.

– З ваших слів зрозуміло, що на тренерському містку ви дебютували саме у Львові.

– Так. Це був мій дебют. Будучи гравцем, я не готував себе до роботи тренером. Вважаю, що досвіду мені не бракує, оскільки за кар’єру працював з дуже серйозними фахівцями.

– Кого б Ви відзначили з них? 

– Олівер Поповіч та Владан Живковіч. З цими сербськими фахівцями я працював у “Хіміку”. Також я б відзначив роботу з Олександром Пащенком, який сьогодні тренує молодіжний склад “Прометея”.

– Які у вас найголовніші вимоги до гравців як тренера? 

– Дуже люблю дисципліну. Прихильник ставити акцент на оборону. Тут мова йде не тільки про бажання грати у захисті, а про певні технічні елементи: як правильно проходити заслони, як правильно відігравати заступ, захищатися в зоні, роботи ротацію та інше.

– Чи виникали у вас розбіжності у роботі з Ярославом Зубрицьким? Чи завжди ви однодумці? 

– Не виникало. Намагаємось один одного доповнювати.

– Цього року у складі “Політехніки-Галичини” гратимуть двоє легіонерів, яких клуб обіцяє представити зовсім швидко. Що скажете про рівень цих хлопців? 

– Поки рано щось говорити, вони тільки приїхали. У товариському матчі з «Говерлою-Прикарпаття» вони грали прямо з коліс. Вийшли і ні на що не жалілися. Відіграли як могли. Думаю, що непогано. Вони працюють зараз на тренуваннях, питань наразі до цих хлопців в тренерському штабу немає. Думаю, більше про них поговоримо уже під час сезону.

– Кажуть, ви в команді головний комунікатор з американцями.

– Так. Спілкуємось англійською. Мовних проблем немає. Ми розуміємо один одного.

І на останок, Ваші очікування від майбутнього сезону.

– Є велике бажання посісти місце не нижче, аніж минулого року. Вважаю, рівень команд виріс і їх стало більше. Буде ще цікавіше.

0

Автор публікації

Офлайн 43 хв.

Ruslan1996

104
Коментарі: 38Публікації: 6226

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
*
Генерація паролю
Цей сайт використовує файли cookie, щоб запропонувати вам кращий досвід перегляду. Переглядаючи цей веб-сайт, ви погоджуєтесь на використання файлів cookie.