Відомий український тренер Максим Міхельсон в інтерв’ю для Sport.ua поділився емоціями після гри збірної України у відборі на ЧС-2027, згадавши Святослава Михайлюка та відзначивши прогрес Максима Кличка.
– Україна доволі спокійно розбила Данію. Які емоції у вас після цієї переконливої перемоги «синьо-жовтих»?
– Емоції виключно позитивні. Насамперед тому, що команда виконала своє завдання на це кваліфікаційне вікно.
Якщо матч із Грузією був дуже емоційним і вимагав багато енергії як фізично, так і психологічно, то проти Данії збірна продемонструвала зрілість і професіоналізм. Україна вийшла на майданчик із правильним настроєм, трохи «промацала» суперника в першій чверті, а потім включила свої потужності рівно настільки, наскільки було потрібно для впевненої перемоги. Усе було надійно, дисципліновано і, як кажуть у спорті, на класі. Команда не допустила недооцінки суперника та спокійно довела справу до потрібного результату.
Особливо важливо, що збірна не просто вийшла до наступного раунду, а зберегла максимум можливих перемог, які тепер мають велике значення через новий формат кваліфікації. Саме тому ця гра була значно важливішою, ніж може здатися на перший погляд.
Зараз найголовніше — що команда завершила це вікно на хороших емоціях, із хорошим результатом і створила собі непогані стартові позиції перед другим раундом.
– І цього разу героєм став Святослав Михайлюк. Рівень його баскетболу дозволяє вирішувати такі матчі майже самостійно. Як ви оціните гру Святослава в цих матчах збірної України?
– Святослав провів дуже якісне вікно і вкотре підтвердив свій високий рівень.
Мене особливо радує не лише його результативність, а й стабільність. У всіх чотирьох матчах цього циклу — двох товариських та двох офіційних — Свят виглядав стабільно корисним на обох сторонах майданчика, сильним і впевненим. Саме така стабільність якісно відрізняє гравців високого міжнародного рівня.
Особисто мені приємно бачити його в такій формі ще й тому, що після завершення сезону в НБА я допомагав йому готуватися до цього вікна збірної. Взагалі кожного літа ми разом із Миколою Кірсановим працюємо з багатьма українськими баскетболістами та баскетболістками, допомагаючи їм готуватися до нового клубного сезону в Європі, літньої ліги НБА, NCAA чи до матчів різних національних збірних.
Цього літа ми знову мали можливість попрацювати разом зі Святом та Сашей Кобзистим. Тому, звичайно, дуже приємно бачити, коли виконана робота дає результат і хлопці приїжджають до збірної в хорошій формі, та показують чудовий результат. І тренерам збірної не потрібно думати як відновити та привести у форму гравців після тривалого відпочинку після завершення сезону. Тим більше за такий короткий проміжок часу, який вони мають на підготовку збірної.
Взагалі треба сказати, що цього літа хлопці були дуже мотивовані і дуже наполегливо працювали готуючись до збірної. І зараз я з ними на звʼязку і зовсім скоро ми вже поновимо нашу підготовку до наступного вікна.
Сьогодні до нас уже прилетів Дмитро Скапінцев, за кілька днів повернеться Святослав, сподіваюся, доєднається і Сашко. Тож уже починаємо підготовку до наступного вікна збірної в серпні.
Якщо ж повернутися до вашого питання про вплив Свята на результат збірної, то, безумовно, Святослав має величезну роль у цій команді. Але я б не говорив, що він виграє такі матчі самотужки. Так, він є одним із лідерів збірної України, але сьогодні ми бачимо команду, де поруч із ним є гравці, здатні взяти на себе відповідальність і допомогти досягати результату.
Ця команда ще в попередніх вікнах показала, що має характер, правильну ментальність і вміє боротися за результат навіть у складних ситуаціях. А гравці, які приєдналися до збірної цього літа, додали саме ті якості, яких їй раніше трохи бракувало — додатковий рівень майстерності, глибину складу та варіативність у грі. Саме тому сьогодні збірна України виглядає дуже збалансованою і конкурентоспроможною.
І якщо до серпневого вікна нам вдасться долучити ще кількох наших кваліфікованих гравців та органічно вписати їх у цей склад, не порушивши ту командну хімію, яка вже сформувалася всередині колективу, то Україна матиме справді дуже конкурентоспроможну збірну.
– Непогано зіграв і Максим Кличко, набравши 9+2. Оцініть перспективи сина легендарного боксера у баскетболі…
– Чесно кажучи, я завжди дуже обережно ставлюся до оцінки перспектив гравців, з якими особисто не працював.
Звичайно, у Максима є те, чого неможливо навчити — елітні антропометричні дані, хороші фізичні якості, серйозний потенціал і чудові передумови для розвитку. Для молодого гравця все це дуже важливо. А для баскетболіста з його габаритами наявність навіть частини цих якостей уже свідчить про високий потенціал.
Мені також подобається, що він емоційно залучений у гру, не виглядає байдужим на майданчику та проявляє характер. Тут, безумовно, йому є в кого повчитися і на кого рівнятися в родині, а це теж дуже важливий фактор.
Але коли ми говоримо про реальні перспективи досягти найвищого рівня в баскетболі, то все стає значно складніше. Важливо не просто мати певні дані чи здібності, а й зуміти ними скористатися та реалізувати свій потенціал. І тут дуже багато залежить від працездатності, характеру, здатності сприймати інформацію, бажання прогресувати та щодня ставати кращим.
Через екран телевізора неможливо оцінити наявність чи відсутність саме цих якостей, які насправді й визначають майбутнє гравця. Саме тому я не люблю робити далекоглядні висновки про перспективи баскетболістів лише після перегляду матчів. Для того щоб справді зрозуміти потенціал гравця, потрібно певний час попрацювати з ним особисто.
Але одне можу сказати точно — Максим показав дуже серйозний прогрес порівняно з тим періодом, коли ми вперше побачили його у складі молодіжної збірної України.
Мені також подобається його рішення провести певний етап кар’єри в Європі. І зараз буде дуже цікаво подивитися, як він проявить себе в системі NCAA.
При цьому дуже добре, що Максим регулярно отримує виклики до національної збірної. Вважаю, що це дуже правильне рішення з боку тренерського штабу та Федерації баскетболу України. Це безцінний досвід для молодого гравця.
Робота поруч із найкращими баскетболістами країни, тренування з такими топовими центровими, як Артем Пустовий, Станіслав Кравцов та Дмитро Скапінцев, спілкування з досвідченими тренерами та перебування в такому середовищі завжди прискорюють розвиток. Іноді навіть один збір національної команди дає молодому гравцеві значно більше для прогресу, ніж цілий сезон на клубному рівні.
Тому сам факт того, що Максим перебуває в цій системі та має можливість працювати поруч із найкращими гравцями країни, вже є дуже позитивним сигналом для його подальшого розвитку. А в його випадку він ще й отримує довіру тренерського штабу та проводить доволі солідні хвилини, як для молодого гравця.
До того ж ситуація на позиції центрового в збірній в останніх вікнах складалася таким чином, що його не просто можна було залучати до команди — це потрібно було робити. І, на мою думку, цей досвід уже приносить користь як самому Максиму, так і збірній.
Тому час покаже, наскільки високою буде стеля Максима Кличка. Але однозначно можна сказати, що зараз він отримує дуже правильне середовище для свого розвитку як баскетболіста, і це вже великий плюс для його майбутнього. А далі все залежатиме від нього самого — від того, наскільки правильно він скористається всіма можливостями, які сьогодні має.
– Суперниками «синьо-жовтих» у другому кваліфікаційному раунді стали Греція, Чорногорія і Португалія. Що можете сказати про ці команди? Хто виглядає фаворитом квартету?
– Якщо говорити про статус, то, звичайно, Греція залишається найбільш гучною командою серед цих суперників. Це баскетбольна країна з великою традицією, сильним чемпіонатом і гравцями дуже високого рівня. Але останнє вікно ще раз показало, що у кваліфікації статус сам по собі нічого не гарантує. Греція несподівано програла обидва матчі, зокрема вдома Португалії, і це суттєво закрутило ситуацію в групі.
Чорногорія — дуже непростий суперник. У них традиційно сильна передня лінія, фізичний баскетбол, хороші габарити, плюс є досвідчені гравці на периметрі. Це команда, проти якої завжди важко грати, особливо фізично. До того ж останні офіційні матчі з Чорногорією для України були дуже складними. Не варто забувати і про те, що головний тренер збірної Чорногорії добре знайомий з українським баскетболом та багатьма нашими гравцями. У матчах такого рівня подібні деталі інколи дають додаткову перевагу під час підготовки до суперника, тому це також фактор, який потрібно враховувати.
Португалію теж точно не можна недооцінювати. Можливо, на папері це не така статусна збірна, як Греція чи Чорногорія, але для України це дуже незручний суперник. Ми добре пам’ятаємо останній відбір на Євробаскет, де Португалія двічі обіграла Україну і фактично не залишила їй шансів потрапити на чемпіонат Європи. Тому тут не може бути жодної зверхності чи розмов про «легкого» суперника.
Португалія ще раз довела свою конкурентоспроможність, обігравши Грецію на виїзді та вийшовши до другого раунду кваліфікації. З одного боку, це команда, яка вже допомагає нам, несподівано забираючи очки у лідерів групи. Але ми повинні розуміти, що вони так само намагатимуться забрати ці очки і в нас. І, як показує практика, якщо поставитися до них без належної поваги, вони цілком здатні це зробити.
Якщо говорити саме про турнірну ситуацію, то вона для України зараз досить цікава. У групі, з якою ми об’єднуємося, команди багато втрачали очки одна з одною. А Україна, поступившись у першому раунді лише фавориту своєї групи — Іспанії, більше не втратила жодної перемоги. З урахуванням нового формату, де всі результати першого етапу переносяться далі, це дає нам доволі стабільну стартову позицію перед другим раундом.
Також мені подобається, що другий раунд Україна починає саме матчами проти Греції та Чорногорії в серпневому вікні. Це сильні суперники, але саме в серпні у нас є шанс зібрати максимально якісний склад і підключити наших найсильніших гравців. Якщо ми зможемо підійти до цього вікна в оптимальному складі, зберегти ту командну хімію, яку побачили зараз, і додати ще кілька сильних виконавців, то Україна точно може боротися з будь-яким суперником у цій групі.
Фаворитом на папері, навіть попри турнірне становище в їхній групі, я все одно назвав би Грецію — через статус, глибину та загальний рівень баскетбольної школи. Питання лише в тому, скількох своїх топових гравців збірна Греції зможе залучити на наступні вікна кваліфікації.
Це реалії сучасного баскетболу і нового формату кваліфікації, коли матчі розтягнуті на довгий проміжок часу та частина з них проводяться під час клубного сезону. Через це результати збірних стали значно менш прогнозованими. Мабуть, саме цього FIBA і прагнула, коли свого часу змінювала формат проведення кваліфікації.
Після першого раунду вже очевидно: ця група буде дуже рівною. Тут вирішуватимуть не імена команд, а готовність у конкретному вікні, склад, дисципліна, фізична форма і вміння вигравати свої матчі без втрати концентрації.
Україна зараз має хорошу стартову позицію, але її ще потрібно правильно використати. У нас є реальний шанс, але тепер найголовніше — підтвердити це вже безпосередньо на майданчику, – сказав Максим.
Автор публікації
