Святослав Михайлюк – про дідівщину в “Лейкерс”, першу зарплатню в НБА та гру разом з Леброном

Святослав Михайлюк - про дідівщину в "Лейкерс", першу зарплатню в НБА та гру разом з Леброном 1 - basket.com.ua

Атакувальний захисник «Бостон Селтікс» Святослав Михайлюк в інтерв’ю YouTube-каналу Mercury відповів на питання щодо своєї кар’єри в НБА.

– Що ти можеш сказати про перехід в «Бостон Селтікс»?

– «Бостон» – історично успішний клуб НБА. Для мене честь бути частиною цієї організації.  Команда зацікавилася мною, і я справді радий опинитися в ній. З містом ще особливо не познайомився. Я був тут лише трохи більше тижня. Але я в цілому ніколи не любив ходити і дивитися, що відбувається в містах і таке інше. У Бостоні є багато різних цікавих місць, багато ресторанів. Є чимало коледжів. Наприклад, Бостонський коледж і купа інших. Це досить гарне і багатолюдне місто. Очевидно, мені буде непросто зайняти важливе місце в ротації. В «Селтікс» завжди висока конкуренція, як і в будь-якому іншому клубі НБА. Але я відчуваю, що це чудова можливість . У нас топова команда з топовими гравцями. Це відкриває більше можливостей для хлопців, які грають на моїй позиції і виконують допоміжну роль. Просто треба виходити і кидати м’яч. Джейлен Браун і Джейсон Тейтум чинять такий сильний тиск на захист, що з’являється  дуже багато можливостей для таких хлопців, як я.

– Що ти можеш сказати про свій перший сезон в НБА в «Лос-Анджелес Лейкерс»?

– Це було справжнє божевілля – переїхати з Канзасу в Лос-Анджелес. З іншого боку, я був схвильований і просто хотів грати в НБА. Я не дуже багато гуляв по місту у сезоні новачка. В основному ходив в спортзал і додому, але в Лос-Анджелесі чудова погода цілий рік. Всі білети на матчі завжди були розпродані, особливо сильний ажіотаж спостерігався після переходу Леброна Джеймса. Це був його перший рік в команді, всі приходили дивитися на нього. У нас була досить хороша команда, але трапилося кілька травм, а потім мене обміняли. Того року Реджон Рондо був моїм наставником серед ветеранів. В команді виступало багато досвідчених гравців – Леброн, Майкл Бізлі, Ленс Стівенсон, Рондо. Ми мали багато різних яскравих особистостей, але при цьому залишалися дуже молодою командою – Лонзо Болл, Джош Харт, Брендом Інгрем виконували важливі ролі. Особисто на мене найбільше вплинув Рондо. Ленс Стівенсон має скандальну репутацію, але я не можу сказати, що він погано впливав на роздягальню. Так, він трохи дикий і смішний хлопець, але точно не жахливий гравець. Все залежало від команди, де Ленс виступав. Ми намагалися виграти чемпіонат, всі були зосередженими. В роздягальні він поводив себе правильно, але трохи відрізнявся від інших, був запальним. Вийшло так, що Ленс поступово збавляв оберти, через це його хвилини скоротилися.

– Чи змушували ветерани щось робити новачків?

– Деякі базові речі. Наприклад, на виїзді в 10-11 вечора хтось міг покликати до своєї кімнати. Зазвичай вони писали або дзвонили. Говорили, що мені треба сходити в магазин і купити їм дещо. На кожен рейс мені доводилося брати з собою нову колоду карт, тому що вони люблять грати в азартні ігри. Це все дрібниці, нічого такого божевільного з дідівщини не було. Так, іноді подібні прохання набридають, але в цілому ніяких проблем. Наприклад, Джавейл Макгі просив мене купити йому трохи чіпсів і води в магазині. Все коштувало 30 доларів, але він давав мені 100 доларів. Я не був проти подібних прохань.

– Які були відчуття після отримання першої зарплати в НБА?

– Перше, що я зрозумів – у мене справді з’явилося дуже багато грошей. В першому платежі я отримав близько пари сотень тисяч доларів. Мені просто захотілося піти купити iPhone, і я це зробив. Подивився на свій банківський рахунок і ніби нічого не змінилося. В коледжі доводилося рахувати кожну сотню доларів, а тепер я купив iPhone і цифра 167 тисяч просто зменшилася до 166 тисяч. Я ніколи не витрачав багато коштів, але для мене це був момент, коли усвідомив, що маю багато грошей і можу купити iPhone, iPad чи будь-що інше без якихось наслідків.

– Які головні відмінності між NCAA та НБА?

– Можливість заробляти. Хоча зараз в коледжі гравці можуть заробляти, але в мій час цього не було. Я грав, і мені нічого не платили. В НБА треба вміти швидко пристосовуватися. Я багато чому навчився в перші півроку. Необхідно виступати на найвищому рівні, але все одно тебе можуть в будь-який момент обміняти, тому що так буде краще для команди або клуб змінив плани на наступний сезон чи пару років вперед. У кожного є своя ринкова цінність. Якщо твої акції високі, то тобою цікавляться багато команд, роблять пропозиції щодо обміну. Вважаю, що для мене все склалося добре. Мене обміняли в «Детройт», де я  отримав більше можливостей. «Лейкерс» намагалися виграти чемпіонат, тому там важко показати свій максимальній рівень і повністю розкрити потенціал. Вони хотіли знайти кращого гравця. Леброн має ціль виграти титул кожного року, тому фронт-офіс старався отримати для нього кращих партнерів. В кінці-кінців вони виміняли Ентоні Девіса, віддавши Лонзо Болла, Джоша Харта, Мо Вагнера і Айзека Бонгу. Так, це перспективні гравці, але «Лейкерс» потребували зірку прямо зараз. Лонзо потім грав чудово до травми. Джош – прекрасний рольовий гравець. Але «Лейкерс» не дивилися в майбутнє, вони просто хотіли вигравати в той момент часу і робили все можливе для цього.

– Що ти відчував під час обміну?

– Мене обміняли ще в лютому. Здається, ми тоді йшли четвертими в Західній конференції. Насправді я не дуже стежив за «Лейкерс» після обміну, але потім Леброн і Рондо травмувалися, команда опустилася в таблиці і не потрапила в плей-офф. Дедлайн НБА – шалений період. Ми летіли на літаку в Бостон. Івіца Зубац сидів позаду і повідомив мені про обмін в «Детройт». Я був здивований. Всі летіли і нічого не знали. Потім вже самого Зубаца обміняли в «Кліпперс». Решту рейсу я просидів за своїм гаджетом, а потім полетів до Детройту. Це дико божевільно. Я вийшов з літака, поговорив з декількома людьми і тренерами, побажав удачі. Вони поїхали на автобусі без мене. Це божевілля, хоча команда оплатила мої транспортні витрати.

 Що думаєш з приводу слів легкоатлета Ноа Лайлза, який заявив, що чемпіони НБА не можуть називати себе чемпіонами світу? Ти грав у Європі, на чемпіонаті світу з баскетболу в складі збірної України та в НБА, тому можеш оцінити ситуацію.

– Коли чую фразу «чемпіони світу», зазвичай виникає асоціація з національними командами. Тобто йде мова про гравців, які в складі своєї збірної виграли чемпіонат світу або Олімпіаду. З іншого боку, найкращі команди та найкращі гравці виступають в НБА. Моя особиста думка – будь-яка команда НБА обіграє будь-яку європейську. Але в футболі найсильнішим турніром є Ліга чемпіонів і переможці не називають себе чемпіонами світу. Вони просто кажуть, що стали переможцями Ліги чемпіонів. Особисто я вважаю, що чемпіонами світу можуть називати себе ті гравці, які виграли ЧС або Олімпіаду в національній збірній. Звичайно, чемпіон НБА переможе чемпіона Євроліги, але збірна Німеччини має гравців рівня чемпіонської команди НБА. А якщо в уявній ситуації забрати Ніколу Йокича з «Денвер Наггетс» і збірної Сербії? Так, «Денвер» переможе, але у Сербії при цьому не буде її кращого гравця. Чи виграє «Денвер» у збірної Німеччини? Думаю, що так. Але, знову ж таки, для мене чемпіонами світу є переможці ЧС або Олімпіади. Я грав на чемпіонаті світу у складі збірної України за рік до переходу в університет Канзасу. Це більше схоже на європейський баскетбол. Ми зустрічалися з командою США, де були молоді Кайрі Ірвінг, Клей Томпсон, Джеймс Харден, Деррік Роуз. Я набрав лише 3 очки, але, здається, стільки ж набрав Демар Дерозан. Тому показав таку ж результативність, як Дерозан (сміється).

– Проти кого в НБА найважче захищатися?

– В кожній команді є такий гравець. Леброн Джеймс, Кевін Дюрант, Лука Дончич. Навіть по два гравці, як Джейлен Браун і Джейсон Тейтум у «Бостоні». Я також забув про Деміана Лілларда і Стефена Каррі, які можуть забити з будь-якої точки паркеті, так само як Дюрант.

– Коли ти по-справжньому відчув, що потрапив у НБА?

– На одному з тренувальних матчів Леброн Джеймс забив 5 триочкових підряд. Меджик Джонсон та Роб Пелінка спостерігали за грою. Леброн завершив 5 володінь підряд дальніми влучаннями. Причому під час останнього ми пресингували його, але він все одно кинув стоячи на одній нозі і м’яч залетів у кільце від щита. Це було безумно.

– Тренерський стиль Тома Тібодо одним словом?

– Дуже важно описати його одним словом. Я б назвав його методичним і суворим. Не можна розслаблятися. Чимось він схожий на баскетбол NCAA, більше ніж у будь-якого іншого тренера НБА.

0

Автор публікації

Офлайн 6 години

aks701

10
Коментарі: 0Публікації: 1951

Одна думка про “Святослав Михайлюк – про дідівщину в “Лейкерс”, першу зарплатню в НБА та гру разом з Леброном

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
*
Генерація паролю
Цей сайт використовує файли cookie, щоб запропонувати вам кращий досвід перегляду. Переглядаючи цей веб-сайт, ви погоджуєтесь на використання файлів cookie.