Розігруючий “Черкаських Мавп” Лєв Кошеватський підбив підсумки сезону, за результатами якого став бронзовим призером Суперліги.
– В який переломний момент ви зрозуміли, що ваша молода команда зможе здобути медалі змагань?
– Ну, такого прям переломного моменту по сезону не було. Думаю, що це з кожною грою приходило, тому що нова система була, гравці не готові були до цієї системи. Кожен тренер намагався знайти до гравців індивідуальний підхід. Десь вже під час останнього кола регулярного чемпіонату щось почало вимальовуватися, і стало зрозуміло, що можна щось виграти.
Ще з початку сезону хтось подивиться на нашу команду: перший сезон в Суперлізі, багато молодих гравців… Із досвідчених один Дід (Агафонов, – Прим. Авт.) у нас. Це людина, яка може виграти Кубок у «Дніпра» одним кидком. І я. Молодий гравець, хоч і не перший сезон у Суперлізі, та все ж, не дуже досвідчений. І хто перед сезоном скаже, що ми щось виграємо ?…Ніхто. Нас ставили у всіх рейтингах на 6-7 місце.
– Перед фінальним відрізком сезону ви посилили склад, підписавши Майкла Дюпрі. Чим був обумовлений цей перехід та як перехід відбувся?
– Ми шукали підсилення на іншу позицію, це вже десь був третій місяць зими, Вже було дуже мало вільних агентів і знайти когось було складно. Вже у індивідуальній розмові нашого капітана з Дюпрі було побудовано це партнерство.
Агафонов особисто зателефонував американцю, розповів про наші цілі, запевнивши, що Майк нам потрібен. Він зібрав речі й приїхав до нас, не дивлячись ні на що – йому було цікаво. Андрій його заінтригував і він приїхав на якусь ідею.
– Сам Агафонов в інтерв’ю після «бронзового» фіналу сказав, що «бронза» – це найбільше, що можна було досягти з цією командою. Ти погоджуєшся з цим ?
– Звісно, не можу погоджуватись, тому що я – молодий амбітний гравець. Ми могли б більшого досягти, але бронза – теж непоганий результат. Тому що, як для мене, краще закінчити сезон на мажорній ноті. І бронза, і золото це та історія, де ти можеш це зробити. Виступ команди можу оцінити десь на 7 із 10, я думаю.
– А як оціниш цей сезон особисто для себе?
– Для мене це був новий сезон, нова роль у команді, тому що до цього я був, так би мовити, молодим, на мене ніхто не розраховував. Так, я міг допомогти, але щоб чекали від мене стабільного результату такого раніше не було.
В цьому сезоні зовсім інші очікування. Я прийшов в команду і мені сказали: «Ти будеш основним»! Багато що будувалось на цьому. Я багато часу проводив з м’ячем, на мені було дуже багато відповідальності.
З такими партнерами як Агафонов, Марченко ти не можеш безвідповідально розпоряджатися м’ячем. Тут потрібні передачі. Вони ж без м’яча бігають, я повинен для них створювати моменти. І ця відповідальність збудувала в мені… не знаю, навіть… допомогла мені в цьому сезоні. Ця відповідальність дала мені змогу вирости мені як гравцю. А сезон свій я оціню так: «Я зрозумів нашу гру, наш стиль гри в середині сезону і кількість моїх атак зменшувалась, я намагався створювати для партнерів».
– А згадай свій перехід в «Черкаські Мавпи» перед стартом сезону. Було досить неочікувано, тому що вже в минулому сезоні ти в «Київ-Баскеті» виходив на паркет і грав досить багато.
– Я думав до останнього місяця літа що я там залишусь (в Київ-Баскеті, – Прим. Авт.) і буду там грати сезон, але в останній момент не домовилися – і я почав шукати інші варіанти. Зв’язався зі своїм колишнім тренером по «Будівельнику» і «Київ-Баскету» – Микитою Воєводою. А він же сам з Черкас. Кажу: «Може, є там якість контакти?». Подзвонили, сказали, що є вільний агент.
Одразу Дмитро Нагорний (тренер «Мавп», – Прим. Авт.) мені написав: «Дай мені декілька днів ми все зробимо». Ми були на зв’язку. Через декілька днів мені дзвонить президент клубу Олександр Іванович Нагорний і каже: «Приїжджай, після чемпіонату світу ми тебе чекаємо і все. Це було дуже нервово, напружено, тому що я розумів що у цьому клубі тоді були зовсім інші задачі й від мене зовсім інше будуть чекати. Сподіваюсь, що я задовольнив тренера в цьому сезоні.
– Якщо говорити про фінансові аспекти. Як змінилась твоя зарплата з переходом з фінансово стабільного «Київ-Баскету» в «Черкаські Мавпи»?
– Фінансово мені навіть краще було в «Черкаських мавпах», ніж у Києві.
– А якщо описати нинішній український баскетбол, тобто Суперлігу, що скажеш?
– Це молодий чемпіонат. Чемпіонат молодих гравців. Ще є можливість перейняти досвід зараз. У першому сезоні Суперліги я встиг пограти з Володимиром Конєвим, з Олександром Кольченком, з Нікітіним у «Будівельнику» і це був змішаний склад абсолютно молодих гравців і людей, яким вже за 35 десь. Тож це чемпіонат, де можна перейняти досвід у дуже досвідчених людей котрі навіть грали в Євролізі.
Якщо казати саме про цей сезон…. То ти не знаєш, яким буде результат кожної гри. Ми могли програти «Говерлі», так ми можемо і з «Дніпром» боротися до останньої секунди. Для вболівальників, я думаю, це було дуже несподівано, хотілося дивитися кожну гру тому, що ти не знав де є фаворити чи де немає. Кожна гра індивідуальна, зовсім інша.
– Ми поговорили, що це чемпіонат можливостей. Ти молодий гравець, але ти сам говориш, що вже з досвідом…
– Ну невеликим… (сміється, – ред.)
– Де ти розпочнеш новий сезон?
– В міжсезоння в нас немає контрактів, ну у більшості немає. В мене конкретно немає, і я вільний агент. Зараз я слухаю пропозиції, думаю, спілкуюсь з тренерами й вибираю найкращі для себе варіанти.
– А які є пропозиції? Чи є вони з закордону?
– З закордону, навіть якщо є, то ми нікуди не поїдемо поки закриті кордони. В нас немає можливості офіційно виїхати. А документів в мене інших немає.
Тож тільки в Україні слухаємо пропозиції, вони є. Але поки що з конкретних…з конкретних тільки з «Черкаськими Мавпами», але тут так само без конкретики. Контракту на стіл ще ніхто поклав.
Автор публікації
