Прес-служба БК “БІПА-Збірна Одеської області” поспілкувалася з одним з заокеанських гравців – Маркусом Льюїсом щодо того, як він вирішив приїхати грати до України, облаштувався в Одесі та звикав до нової ліги.
– Маркусе, вітаємо тебе! Розкажи, як в тебе виник варіант із продовженням кар’єри в Україні? Ти знав щось про нашу країну?
– Я зовсім небагато знав про Україну. Деякі члени моєї родини були тут раніше і загалом Україна гарне місце для туристів. Приїхати сюди мені запропонував агент. Для мене це був хороший варіант, я дізнався, що тут цікава ліга, в якій виступали багато американських гравців і, погравши в ній, пішли на підвищення.
– Чи не було у тебе побоювань, що їдеш грати до країни, в якій йде війна?
– Чесно кажучи, були деякі побоювання. Я чув із новин про війну і був здивований, що ліга в Україні продовжується, незважаючи на бойові дії, це навіть трохи здивувало мене. Я довірився своєму агентові, що він не допустить того, щоб я опинився в небезпечній ситуації.
– Як твої близькі та друзі поставилися до візиту до України? Що ти їм зараз розповідаєш про нашу країну?
– Спочатку вони дуже скептично поставилися до цього і хвилювалися. Намагалися навіть мене відговорити, просили бути обережнішими і берегти себе. Потім вони прийняли моє рішення, а зараз спокійніше ставляться до цього. Ми спілкуємося щодня, я надсилаю їм відео з місць, де буваю, і вони дуже дивуються, тому що бачать не зовсім те, чого очікували. Кажуть, що все виглядає цілком нормально і не можуть повірити, що ця країна знаходиться у стані війни.
– Можливо, ти чув вибухи під час обстрілів. Що зазвичай робиш у такій ситуації?
– У нас є партнер по команді, який підказує мені, що робити, коли я чую такі речі. Також маємо груповий чат, в якому я завжди можу з’ясувати, що відбувається. Звичайно, буває хвилююся, але намагаюся бути обережними і в курсі ситуації.
Як ти облаштувався в Одесі, чи встиг познайомитися з містом, відвідати цікаві місця?
– Чесно кажучи, ще не встиг добре познайомитись з Одесою, але хотів би це зробити. Насправді я просто не маю багато часу щоб пройтися містом.
– Ти спілкувався з одеситами? Можливо бувають складнощі, коли ти ходиш, наприклад, до магазину, робиш покупки? Є якісь проблеми з мовним бар’єром?
– Деякі складності безперечно є. Намагаюся частіше використовувати Google-translate, щоб пояснити, що я хочу сказати. А так загалом все добре.
– Тобі сподобалися якісь інші українські міста з тих, які вже відвідав?
– Мені сподобався Львів. Дуже красиве місто, ми їздили автобусом і мене вразила архітектура, яку я встиг побачити. Цікаво було спостерігати за різними людьми, які чимось зайняті чи поспішають додому. Для мене Львів – це топ.
Що ти думаєш про українську їжу? Можливо, щось сподобалося?
– Не встиг спробувати щось таке, щоб мені дуже сподобалося. Але з того, що ми їли в готелях, все було цілком смачно.
– Складно було влитися в команду протягом сезону?
– Деякі складнощі були. В команді вже був певний склад, який встиг пограти разом і потрібно було трохи часу, щоб зрозуміти, як краще зіграти з новими партнерами та звикнути до них.
– З ким ти встиг потоваришувати у команді?
– В принципі, у мене з усіма непогані стосунки. Більше за інших потоваришував з Святославом Товкачом, він допомагав мені освоїтися та підтримував у всьому. Можна сказати, що він став невеликим гідом для мене.
– Якою для тебе була перша гра за «БІПУ»?
– Для мене спілкування на майданчику дуже важлива річ, тому наявність невеликого мовного бар’єру дещо ускладнила завдання. Деякі баскетбольні речі, на зразок ротації у захисті були незрозумілими, важко було розуміти один одного на майданчику.
– Назви найскладнішу для тебе гру? Можливо, хтось запам’ятався з гравців суперника?
– Перша гра була найскладнішою, я ще не знав хлопців ані з нашої команди, ані суперників. Це був виклик і я намагався зрозуміти як слід грати, але це була тільки перша гра.
– Поступово ти став відігравати більш важливу роль у команді, грати більш результативно та корисно. Що змінилося порівняно, скажімо, з матчами першого кола?
– Я став почуватися комфортніше на майданчику, граючи з моїми партнерами по команді. Найкраще мені вдалося зіграти в останньому баблі, у нас були травмовані і тому я став більш важливим для команди. Я повинен був проявити лідерські якості та робити для команди більше ніж зазвичай.
– У першому баблі другого кола команда виграла два з трьох поєдинків? Як це вам вдалося?
– Ми доклали багато старань та зусиль, була велика конкуренція серед хлопців. Зробили багато точних кидків, добре зіграли у захисті та на підбираннях. Ми змогли перетворити на очки підбирання у захисті та нападі, набрали багато очок другого шансу після підбирань та кидків.
– Як позначилася на твоїй та командній грі відсутність бігменів Євгена Ткаченка та Дмитра Баранова в останньому баблі?
– Звичайно, це дуже вплинуло на нашу гру, насамперед через брак габаритів. Тяжко було грати у захисті проти потужних гравців суперника, вони завдали нам багато неприємностей. Ми намагалися працювати командно та компенсувати відсутність наших партнерів по команді.
– Які цілі ти ставиш перед собою і чого хочеш досягти з «БІПОЮ»?
– Я хочу показувати стабільну якісну гру, чи то набір очок або гра в захисті, допомагати своїм партнерам по команді, робити все, щоб ми вигравали матчі. З командою хочеться потрапити в першу п’ятірку, щоб зіграти в плей-офф.
– Як би ти оцінив рівень нашого чемпіонату?
– У Суперлізі безперечно треба бути більш дисциплінованим. Тут грають повільніше і часто відправляють м’яч на «великого» у піст. Також дуже важлива гра у захисті, захисники регулярно відходять на периметр та атакують. Якщо порівнювати з іншими лігами, в яких я виступав, то тут грають у більш тягучий баскетбол.
– Давай трохи відволічемося від баскетболу і поговоримо про новорічні свята! Чи є для тебе Різдво, як то кажуть у США та Канаді: «It’s the most beautiful time of the year»?
– Саме так воно і є, Різдво – одне з моїх найулюбленіших свят. Завжди приємно повернутися додому і побачити гірлянди та прикраси – навколо багато приємної музики, радості та креативу. Люди збираються всією сім’єю та приємно проводять час один з одним.
– Як ти зазвичай святкуєш Різдво на Батьківщині?
– Я дуже рано встаю і насамперед заглядаю під ялинку та перевіряю подарунки, якими ми обмінюємося з моєю мамою. Потім ми щільно снідаємо і загалом я можу провести час, переглядаючи матчі НБА, які показують по телевізору. Взагалі люди часто збираються всією сім’єю і обідають чи вечеряють та насолоджуються часом, проведеним разом. У мене, наприклад, велика родина, є родичі, які переїхали з Ямайки до Канади. Ми живемо недалеко один від одного і збираємось у нашому будинку.
– В Україні вже встигли відсвяткувати Різдво і незабаром Новий рік, як би ти привітав наших вболівальників з цими святами?
– Бажаю нашим уболівальникам чудового Нового року, наповненого приємними подіями та, звичайно ж, здоров’я! Я дуже вдячний всім, хто підтримує нас і, на мою думку, ми граємо все краще.
Автор публікації
