Прес-конференція після матчу «Рівне» – «Черкаські Мавпи»
Дмитро Тимощук, захисник «Рівного»:
– Я б не сказав, що «Черкаські Мавпи» сильніші за нас. Просто ми знову наступили на ті ж самі граблі, як і в Черкасах. Знову провальний старт гри. Знову дали супернику гандикап 15 очок. Уже по ходу гри знову ми наздоганяли. І знову в другій половині гри віддавали всі сили, але важко було наздоганяти Черкаси. Уже ніби наздогнали, але моя втрата, напевне, найважливіша. Можливо, могли б врятувати гру, але я прошу вибачення в команди своєї, в тренера за цю втрату, тому такий результат.
Налаштовувались, хотіли порадувати своїх вболівальників. Я хочу їм подякувати за сезон, за ту підтримку, яку вони надавали протягом всього сезону. Неважливо, програвали ми матчі чи вигравали, вони нас завжди підтримували, завжди гнали нас вперед. Шостий гравець, велика шана вам. Також хочу подякувати тренерському штабу за ту підготовку, яку вони провели за сезон. Ми не змогли як мінімум повторити досягнення наше минулорічне, але я дякую їм за сезон. Хлопці, ви найкращі. Мені було приємно з вами грати. Сезон був довгий і важкий, але ми його витримали, можна так сказати. Хоча не той результат, який хотіли, але все ж таки.
Денис Спиридонов, тренер «Рівного»:
– В першу чергу взагалі хочеться вибачитись за таких три чверті, за таку гру. Я не знаю, що відповісти. Не бачив у багатьох гравців в очах вогню. Побачив, що це не потрібно було декому, тому є такі речі, на які я не міг повпливати взагалі. В першу чергу це неповага грати так перед своїми вболівальниками. Ось така історія. Вітаю Черкаси з заслуженою перемогою. Хочу подякувати нашим захисникам і захисницям за те, що дали нам змогу відіграти цей сезон. Велике дякую нашим вболівальникам за те, що підтримували нас незалежно від виграшів чи поразок. Життя продовжується.
Андрій Агафонов, центровий «Черкаських Мавп»:
– Що значить сьогоднішня перемога? Навіть не знаю, що відповісти на це. Багато вона значить. Кожна бронза важлива. Це вже яка? Сьома, мені здається, так? Кожна бронза особлива. Це як маленький фінал. Ви бачили, що сьогодні була дуже гарна гра. Навіть вболівальники там щось кричали, нецензурну якусь брань. Це, знаєте, виховання. Я не хочу після гри кулаками махати. Це на їхній совісті. Хай їх там щось гризе. В нас є результат з тим складом, що є на даний момент. Це найсерйозніший результат, котрий ми могли здобути. Мені здається, перша бронза у Черкас. Ніколи не було бронзи у клубу. Тільки чемпіонство вигравали раз і все. Я думаю, з цією командою це найбільше, що ми могли зробити. І ми це зробили. Ви знаєте, це як на риболовлі. Приїхали, перший матч віддали 40 очок «Рівному». Все. А потім ми їх вдома обіграли. Добрий вечір. І в Рівному забрати бронзу приємно, коли підгорає.
Ви знаєте, я тільки заради цього ще граю. Але залишилося ще останній рік і все, я вже втомився, як то кажуть. Уходжу. Фінал це ще не фініш чи фініш? Фінал який ви маєте на увазі? «Київ-Баскет» – «Дніпро» завтра буде чи який фінал? Сьогодні була серія за бронзу. Це не фініш. Ще наступний сезон буде. Майже за кілька днів 40-й рік почну жити. На жаль, змінилося покоління, все змінилося. Того задоволення вже не отримав. Але сьогодні було класно. Хіба не задоволення стільки автографів видати? Це для них задоволення. Я, на жаль, таку можливість не мав. 20 років тому чи, може, трохи більше. Але зараз для хлопців… Мені не важко для них виділити декілька секунд або хвилин. Це для них, я думаю, чудово. В мене такого, на жаль, не було в дитинстві. Мамі сподобається статуетка. Мені подобається. Приїду додому в Одесу, повішу нагороду за третє місце. Це командна нагорода. Якщо б вони не давали мені м’яча, як би я закинув хоч два очки чи ще щось.
Дмитро Нагорний, головний тренер «Черкаських Мавп»:
– Перш за все хочу привітати організацію, фанатів, вболівальників з історичним результатом, адже це перша бронза нашого клубу. Перша гра серії була провальна з нашої сторони, але на другу і третю ми не змінювали план. Просто сказав хлопцям: «Вірте в себе. Супернику неможливо влучати з таким відсотком три гри поспіль. Просто потрібно бути більш сфокусованим в захисті і проявити характер в кожному моменті, не давати забивати легкі очки». Це зіграло на нашу користь і ми змогли переломити серію. Другий і третій матч пройшли за ідентичним сценарієм. В другому матчі ми в першій половині вели +16. Потім в нападі нічого не змогли забити, дали змогу «Рівному» відновити конкурентну боротьбу. В сьогоднішньому матчі просто втрачали концентрацію. Чотири чи п’ять разів «Рівне» забивало на останніх секундах. Плюс ще домашня арена, це дуже класно так грати. Вболівальники гнали вперед «Рівне».
Я дуже вдячний кожному гравцеві, який віддавався на повну. Все ж таки змогли дотиснути суперника і взяти бронзу. Чесно, дуже емоції переповнюють, але за сезон я навіть не знав, як буду тренувати. Я дуже хвилювався щодо цього. Дуже низький уклін Андрію Валерійовичу Агафонову, який мене підтримував протягом сезону, давав мудрі підказки. Також дякую Артему Валерійовичу Сліпенчуку, до якого звертався неодноразово за тренерською допомогою щодо підготовки до матчів. Низький уклін кожному гравцеві, який вірив в мене і віддавав свої сили, своє здоров’я в першу чергу за себе, а потім вже за команду і за тренера. Як казав Андрій Валерійович, після другого туру сезон діда та його внуків завершено. І це дуже класно, що ми маємо такий результат.
Автор публікації
