Головний тренер збірної України Віталій Степановський підбив підсумки виступу національної команди на турнірі в Стамбулі.
Наша чоловіча збірна дійшла до півфіналу пре-кваліфікації Олімпійських ігор, здолавши Болгарію та Ісландію, після чого поступилась Туреччині та Хорватії.
Про свої враження від тривалого збору та перших офіційних матчів біля керма національної збірної Степановський розповів пресслужбі ФБУ.
Які ваші враження від останнього матчу на турнірі — півфіналу проти Хорватії?
– Ми не змогли виконати все, що підготували на цей матч, враховуючи певні фактори та причини. На жаль, можна казати про те, що нам десь не вистачило ротації і хлопці по-справжньому втомилися за попередні матчі. Гравці, які отримували більше хвилин, в другій половині виглядали дуже втомленими. Це призводило до прийняття неправильних рішень, інколи ми не встигали в захисті, побільшало технічного браку, який дозволяв супернику набирати легкі очки. В цьому плані я не задоволений грою.
Але в грі з Хорватією, як і в попередніх матчах, хлопці билися, грали з величезним бажанням, у мене жодних претензій немає. На жаль, перемогти та вийти в фінал ми не змогли, але я вдячний хлопцям за їхню працю та за весь проведений тренувальний збір.
На фоні великих кадрових втрат, як вдалося втілити ваші ідеї та ігрову філософію за весь проведений із командою час?
– Я вдячний хлопцям, які приїхали в команду і відпрацювали з першого до останнього дня. Також хочу побажати якнайшвидшого відновлення та повернення на майданчик гравцям, які отримали серйозні травми.
Можу сказати, що я дуже задоволений. Я задоволений збором: так, важко втілити в життя все заплановане, але більшу частину — вдалося. Корективи внесла травма Сергія Павлова, якого я планував використовувати на третьому номері, як я це робив у матчі проти Литви, коли ми грали великою п’ятіркою. Цього десь не вистачало і в грі проти Хорватії, коли Маріо Хезонья грав на трійці.
Нам банально не вистачало розмірів в ротації, для того, щоб Боброва поставити на захист проти Маріо на третій номер. Можна було б трошки більше експерементувати зі складом, але в цілому задуми, які були, ми постаралися реалізувати.
Як оціните виступ Олександра Ковляра, який цього літа отримав лідерську роль в команді?
– Я взагалі задоволений, що хлопці, які потрапили в збірну, використали свій шанс. Ще до збора в інтерв’ю я казав, що вірю в Сашу Ковляра, дуже добре його знаю і знаю, що він зможе нести на собі навантаження основного першого номера збірної України. Я дуже радий за нього, радий, що він використав свій шанс і показав, що він може добре грати на високому рівні.
Як команда відреагувала на важку травму В’ячеслава Кравцова, а також травми Павлова та Петровова?
– Безумовно, хлопці дуже хвилюються та підтримують партнерів. Я вважаю, що дуже важливо, щоб ми були, як родина. Нам вдалося цього досягти за місяць тренувань, ми були справжньою командою, в якій склалися чудові стосунки.
Хлопці хвилюються за кожного, хто травмувався — і за Павлова, і за Петрова, а потім вже і за Кравцова. Безумовно, дуже шкода, що так сталося, але я бажаю хлопцям вдалого відновлення та повернення. Щодо Кравцова, команда, звичайно, важко сприйняла його травму — досвідченого гравця, рекордсмена збірної та чудової людини.
Як будете підтримувати зв’язок із командою до наступних матчів, які відбудуться в лютому?
– По-перше, я хочу побажати всім хлопцям вдалого сезону. Тим хлопцям, які ще не знайшли команди, бажаю підписати контракти з хорошими клубами в хороших лігах і отримували багато ігрового часу. Щоб підійшли до лютневого ігрового вікна у хорошій ігровій та фізичний формі. Без ігрового ритму грати важливі матчі за збірну дуже важко.
Тому бажаю всім, підписати хороші контракти, а тим хлопцям, у яких є команди, бажаю вдалого сезону. Я слідкуватиму за кожним гравцем національної команди, буду підтримувати зв’язок. Потім вже прийматимемо рішення, хто приїде в збірну на лютневе вікно відбору на Євробаскет-2025.
Дякувати не передякувати татові Ковляра)).
А яким чином той Ковляр опинився закордоном під час війни??? На нього вже порушили кримінальну справу???
Кто ж его посадит?)) У него же папа владелец “заводов, газет, пароходов”)). Он может купить кого угодно и не только пограничников))
А кроме Ковляра больше никто не играет за границей и те ,что играют в Украине, чем они отличаются от остальных граждан Украины которые воюют ?