Георгій Ступенчук: “Здивувався, що 20-річні баскетболісти не розуміють елементарних речей в баскетболі”

Головний тренер Черкаських Мавп Георгій Ступенчук напередодні чергового баблу Суперліги Parimatch проаналізував виступи команди та поділився своїми очікуваннями.

– Георгію Олеговичу, як Ви оціните розвиток молодих гравців цього сезону?

– Цього року така неоднорідна команда. Деякі молоді гравці просто не розуміють куди вони потрапили. В яку стихію. Що це не навчальна група, а команда яка має давати результати. Дехто з гравців не розуміє їхньої задачі й призначення тренувань. Вони все ще вважають, що навчаються в дитячій спортивній школі, а тренер має пояснювати матеріал. Я сподіваюсь, що хоч і з великими зусиллями, та мені вдається переорієнтувати їх. Для мене стало великим здивуванням, що двадцятирічні баскетболісти не розуміють елементарних речей в баскетболі. Прикро, та я говорю правду.

– Попри результат, озираючись на матчі, що  вже відбулись, чи є ігри які Ви могли б відзначити?

– З попередніх п’яти ігор, я б виокремив гру з «Будівельником». Команда відіграла першу половину практично на рівних, не поступаючись. Так, поступились в фізпідготовці, тому що ще не були готові. Так, поступились і в досвіді, тому що в «Будівельнику» сім досвідчених гравців, котрі  вже до того виступали в Суперлізі. У нас таких не було. Та все ж можна говорити, що гра з Будівельником це був єдиний матч, що можна виділити. Котрий був позитивно корисний, принаймні для досвіду.

– В команді все ще відбуваються зміни. Після останнього баблу  клуб підписав Дмитра Липовцева. Чи можна говорити, що склад команди все ще формується?

– Так, оновлення ще очікуються. Та поки що не буду говорити що це і як. Можливо це станеться найближчим часом, а можливо через певний час. Але чекаємо поповнення, так!

 

– З огляду на складний початок сезону, через низку поразок команду критикують у соцмережах. Як Ви ставитеся до критики? Як команда це переживає?

– Обґрунтовану критику я сприймаю нормально. Диванних критиків в нас багато, всі люблять критикувати всіх. Як то кажуть: «в чужому оці соломинку бачать, а в своєму колоди не помічають».

– Попереду матчі з Говерлою та БІПою. Як Ви оцінюєте шанси команди в цих поєдинках? Як налаштована команда?

– Матчі було перенесено, тим самим нам трохи подовжили час підготовки, так само як і решті команд. Для зіграності це великий плюс. Адже команда абсолютно нова. З минулого сезону практично нікого не лишилось. Ми маємо абсолютно оновлений склад. «Зліпити» команду за два місяці, просто не реально в умовах сьогодення. Якщо 90% гравців, а можливо навіть і більше… 95% взагалі не мають розуміння, що таке Суперліга, навіть на цьому рівні котрий ми маємо зараз. Це зовсім інша відповідальність, інший підхід до тренувального процесу. Це зосередженість, це розуміння тренера і його вимог. Я ніколи не давав хитромудрих завдань. Це елементарна програма, яку необхідно виконувати на тренуваннях, все!

Баскетбол найпростіша гра з найскладнішими правилами, я завжди це казав. І якщо гравець чує тренера, тоді він буде давати результат. Якщо ж він не хоче чути, ніякого результату не буде. Моя задача донести. На мою думку, знайти хто пояснить простіше ніж я намагаюсь буде важко.

Тож ми стараємось підготуватись до цих двох зустрічей на максимумі. Чому? Тому що програвати більше вже не можна, та і не хотілось би.

Скажімо про Одесу, команда має багато досвідчених гравців, котрі грали свого часу й у Вищій лізі, вони вікові, в них величезний досвід на відміну від нашої команди. А з Говерлою, з Говерлою можна грати на рівних. Там також така сама молодь як і в нас.

–  Загальна статистика, та і хід гри свідчать про проблему з триочковими. Чим це зумовлено?

– Ми доопрацьовуємо триочкові і кидками, і рухами, і під навантаженням.

Та хочеться відзначити ще один момент. З цих гравців, що наразі є в складі «Черкаських Мавп»… Можливо для когось це буде неприємно, а можливо й ні та, я ще раз кажу я завжди говорю правду, з цих гравців ніхто не був лідером у своїй команді. Вони всі були запасними, напохваті, на заміні, ким завгодно та не лідерами. Тому вони скоріш піднощики снарядів, але не атакуючі в лоб чи ті хто нахабно проходить під кільцем та тому подібне. Я хочу позбавити їх цього тягаря і розслабити їх, втому сенсі, щоб вони були граючими. Не буду конкретизувати, та кожен з них може взяти м’яч і створити умови для себе чи партнера і підтягнути команду. Ось чого я хочу досягти, об’єднати їх. Щоб вони були одним цілим і щоб кожен намагався бути лідером виходячи на паркет.

– На останок можливо Ви б хотіли звернутись до вболівальників?

– На жаль зараз ігри проходять без глядачів, якби сильно нам цього не хотілось. Ігри взагалі всі для вболівальників. команди не можуть грати в закритому залі ні для кого. Це ж виходить той самий тренувальний процес, просто з супротивником, як спаринг. Хотілося б грати для глядачів, особливо черкаських глядачів котрі гонять свою команду вперед, в доброму сенсі, підтримують. Для цього й існує гра. Вона не існує для когось, вона існує для глядача.

І я вдячний нашим вболівальникам, особливо тим хто розуміє ситуацію в якій ми опинились. Ще раз наголошу, команда за два місяці не робиться, мінімум три роки з основним кістяком. В мене його не було, ніякого взагалі. Проте ми налаштовані на боротьбу і вдячні за підтримку. Ми відчуваємо її й онлайн.