Головний тренер “Будівельника” Валерій Плеханов дав клубному каналу перше інтерв’ю в якості наставника киян, давши відповіді на важливі питання.
Про потенційних новачків
Почну з того, що у будь-якому разі мінімум одного українця ми ще підпишемо. Тому у тих хлопців, які тут є, я говорю про Толю Шунделя, Юрія Кондракова та Діму Тихонова, є шанс.
Вони братимуть участь з нами не лише у тренувальному процесі, а й в іграх. Тому той, хто краще себе проявить, напевно, отримає від нас пропозицію контракту.
Чому нам потрібен ще один українець? Тому що за регламентом Ліги чемпіонів, у заявці має бути не менше ніж п’ять українців.
У нас їх лише п’ять. Ризикувати, що хтось травмується чи захворіє, ми не будемо, тож обов’язково підпишемо ще одного українця.
Про те, хто може стати лідером цього складу
У нас дуже цікаві хлопці зібралися. Агенти, коли я говорив, як я формую склад, постійно жартували: “А де ти знайдеш три м’ячі на свою п’ятірку?” У нас є настільки багато потенційних лідерів, що всі бояться, що я не зможу розподілити один м’яч і це буде проблемою. Я так не вважаю.
Будь-який колектив притирається один до одного. Я вважаю, що у нас є гарне поєднання між великими і маленькими, є люди досвідченіші, є молодші, і, що найголовніше, всі з амбіціями.
Лідерські позиції у цій команді може взяти практично будь-хто. Я дуже чекаю від молодих хлопців, від Грицака, Тиртишника, що вони не просто створюватимуть конкуренцію на тренуваннях, а забиратимуть ігровий час.
Тому не хочу говорити про лідерів, заздалегідь когось піднімати. Нехай вони покажуть, а ми разом з уболівальниками побачимо, хто таки у нашій команді лідер. Не один, три чи п’ять.
Про капітана команди
Зазвичай в команді капітана обираю я. Як правило це відбувається після другого важкого циклу.
Про відмінності у грі з минулорічним Будівельником
Відмінності будуть серйозні. Ми трохи змістимо акценти, я дуже хочу зробити команду, яка біжить і дуже багато забиватиме першим темпом. Буде у швидкому відриві набирати левову частку своїх очок. І якщо не виходить швидко грати – тоді переходити до позиційного нападу.
Також будуть зовсім інші акценти у захисті. Ми гратимемо зовсім по-іншому, агресивніше. І я дуже хочу, щоб хлопці прийняли мою філософію.
За першими тренуваннями я дуже задоволений Алеком Брауном і другим великим Джераї Грантом, вони зрозуміли, що від них хочуть, мені подобається їхня агресія у захисті та нападі. А під великих підтягнутися й маленькі.
Про рішення залишити збірну України перед Євробаскетом
Будь-який тренер хоче взяти участь у чемпіонаті Європи. Тим більше з національною збірною. Але Будівельник, кваліфікація Ліги чемпіонів – це такий виклик, від якого не можна відмовитись. Це те, що зараз замінює все.
Звичайно, я дивлюся ігри збірної, мені цікаво, тим більше, що там три наші баскетболісти грають. Я все літо прожив цією збірною, знаю всіх, знаю, що вони грають і дуже співчуваю.
Але при цьому вибір роботи в клубі я вважаю правильним, тому що поєднати ці дві роботи неможливо. І тут без головного тренера, без генеральної лінії, я думаю, нічого б не вийшло.
Як би мені не хотілося потрапити на чемпіонат Європи, я вважаю, що зробив правильний вибір, ні про що не шкодую.
Про плани команди на підготовку до кваліфікації ЛЧ
У нас заплановано 12-13 матчів до кваліфікації Ліги чемпіонів. Достатній обсяг для того, щоб напрацювати якісь речі, і потім підкоригувати щось, виправити щось.
Дуже сподіваюся, що ці ігри дадуть нам можливість бути в тонусі і вже зі своїми доробками виконати головне завдання, про яке ми всі говоримо і мріємо, тобто про гру в груповому раунді Ліги чемпіонів.
На зборах у Туреччині у нас буде 4 гри. Суперників ми не знаємо, швидше за все це будуть місцеві команди. Орієнтовно перша гра буде 21-22 серпня.
Потім буде Португалія, там гратимемо з Шефілд Шаркс, Порту та Більбао. Це серйозний турнір, не знаю, чи трансляції будуть, не можу сказати. Це 2-4 вересня у Португалії.
Про війні і вдячність ЗСУ
Хочеться ще додати, що ми все рівно всіма думками на Батьківщині. Між тренуваннями всі в телефонах, ми слідкуємо за тим, як відбуваються воєнні дії, дуже переживаємо, тому що у більшості сім’ї там. Моя сім’я в Дніпрі, мама – у Києві.
МИ дуже вдячні тим людям, які в цей тяжкий час дають нам можливість займатись улюбленою справою і наша задача намагатись переключити на позитивний лад наших вболівальників. Хочемо своєю грою якось змінити настрій, спробувати відволікти від тієї тяжкої ситуації, яка склалась у нас на Батьківщині. І ми, звичайно, мріємо про мир.
Автор публікації
