Гравець збірної України В’ячеслав Бобров поділився очікуваннями від нового сезону у ЛЕБЛ.
“Якщо порахувати всі рази, коли ми були тут зі збірною, то це буде більше двох років. Мене все задовольняє. Я тут усе знаю з минулого року.
Латвія є хорошою країною для мене та моєї сім’ї – мій син може відвідувати дитячий садок. Тут є все для моєї сім’ї як на полі, так і поза ним.
Ситуація в Прометеї? В кінці минулого сезону почали затримувати виплати. Навіть зараз здається, що не всі гравці отримали всі гроші, але клуб все ще працює над цим і намагається це вирішити. Клуб завжди платив по заслугах.
Після сезону я намагався знайти інше місце для гри, але не вийшло. Я поїхав до Іспанії, де провів майже все літо. Коли зробив пропозицію, я почав думати не тільки про себе, але і про свою сім’ю. Це був хороший варіант для нас. Я спілкувався з тренером, я був вражений його баченням і потенціалом. Я думаю, що клуб має довгу історію з багатьма досвідченими гравцями, такими як Дайрір Бертанс. ВЕФ – чудовий клуб, щоб показати себе на найвищому рівні. Ми хочемо показати, що ВЕФ є головною командою і в Ризі, і в Латвії.
Санон? Це добре для командної хімії. З Іссуфом знайомий кілька років – ми разом грали не тільки в минулому сезоні, але і в “Дніпрі”. Я знаю, як він грає і що він може привнести в команду. Веселий хлопець – весь час жартує, голосить у роздягальні команди. Його всі чують. Іноді команді потрібен такий гравець. Думаю, саме тому тренер вибрав його – гравця, який приносить задоволення і дає додаткову енергії. Кожен гравець, якого підписав ВЕФ, заслуговує бути тут. Тренер довіряв обраним гравцям. Ми всі хочемо відплатити йому за це.
У Прометея бюджет був 7 млн, а у ВЕФа значно менше? Мене це не цікавить. Я був в Іспанії раніше. Усі попередні тренери говорили, що не треба думати про бюджет клубу – треба думати лише про суперника. Перш за все їх треба поважати. Неважливо, чи ваші суперники мають більший бюджет або більшу зарплату, ніж ви. Кожного разу, коли ви граєте, боріться не тільки за своє ім’я, а й проти суперника.
Минулого року бюджет був величезний. У мене щоразу була мотивація грати і показувати всім, що ми найсильніша команда. Ви повинні доводити це в кожній грі. Кожен суперник хоче вас перемогти. Я вдячний, що зміг зіграти на такому рівні – всі хотіли нас перемогти. Це було як в Іспанії, коли всі намагаються перемогти “Реал” і “Барселону” або грандів в інших країнах. Остання команда ліги також може перемогти першу команду. Треба кожного разу готувати себе і команду на 100%, тому що не знаєш, що буде. До кожного матчу треба готуватися, як до останнього.
Перехід з Єврокубку до ЛЧ? Євроліга, Єврокубок чи Ліга чемпіонів – різні рівні. Не всі гравці, європейці чи американці, можуть грати на такому рівні через своє розуміння гри. Це найбільша різниця між Євролігою та Єврокубком. Багато гравців, які можуть набрати 20 очок у матчі Ліги чемпіонів, зникають на рівні вище та не можуть знайти свою гру. Ось чому багато команд, які хочуть ставати сильнішими з кожним роком, вирішують підписати більш досвідчених гравців, які можуть адаптуватися до різних рівнів.
Я вважаю, що Єврокубок трохи сильніший турнір, ніж Ліга чемпіонів, але якщо ми подивимося на минулорічні команди, то “Тенеріфе”, “Унікаха”, Малага, Бонн, “Мурсія” – це команди, які щороку грають Лігу чемпіонів і все ще боряться за титули. Я не бачу, щоб Єврокубок був глобально сильнішим, але трішки є. Сподіваюся, ми зможемо увійти в Топ-16 . Для нас дуже важливо знайти свою гру, боротися за кожен м’яч на кожному майданчику“, – сказав Бобров.
Автор публікації
