Батько гравця “Бостон Селтікс” Святослава Михайлюка Юрій Михайлюк на персональній сторінці в Facebook прокоментував ситуацію, яка склалася навколо клубу “Черкаські Мавпи”, вихованцем якого є Свят.
“Останні кілька тижнів у соцмережах продовжується дискусія навколо питання доречності підтримки дитячого баскетболу в Черкасах з міського бюджету. Мовляв, баскетбольний клуб “Черкаські Мавпи” є приватним, належить “олігархові” Михайлу Бродському, тож “припиніть його фінансування”. Але ж насправді йдеться не про бізнес конкретної особи (у випадку з баскетбольним клубом – збитковий), а про дітей!!! Відтак сумнівів і заперечень тут і бути не може, хіба що в сенсі визначення оптимального обсягу фінансування в умовах важкої війни. До того ж ідеться про співфінансування з боку бізнесу і міської громади.
Можна по-різному ставитися до власників великого чи малого бізнесу, їхньої ролі в економіці і політиці держави, механізмів, методів і способів ведення бізнесу, називати їх “олігархами”. Однак відносно Михайла Бродського мені бачиться інше – його соціальна відповідальність перед суспільством. Я є реальним свідком становлення дитячої баскетбольної академії “Черкаських Мавп” першого її десятиліття, оскільки мій син є її вихованцем. Знаю деталі і специфіку її розвитку. І досі “диву дивуюся”, наскільки фанатично відданий справі баскетболу, особливо дитячого, Михайло Юрійович. Два десятиліття він вкладає кошти бюджету своєї родини в “чужих” дітей. Насправді, не чужих для нього. Мені навічно врізалися в пам’ять випадки, коли після гучних перемог і здобуття чемпіонських титулів “Черкаських Мавп-96” (тренер Максим Міхельсон) в Україні (ВЮБЛ) чи на європейській арені (EUBL), він, пишаючись цим, перебуваючи у вирі щасливих емоцій, хвастливо і, водночас, так по-батьківськи говорив: “це – мої хлопчики!”, “мої чемпіони!”. І такі успіхи юних баскетболістів, і той факт, що “з вулиці” забрано до пів тисячі дітей, які стали займатися улюбленою справою, для Михайла Бродського стали головним мотивом вкладання власних коштів у цю благородну справу. Скільки фінансів вкладено в дитячу баскетбольну матеріальну базу – високоякісну і сучасну! Чого тільки вартий спортивний зал у Черкаській школі №18! Якось мав нагоду відвідувати матчі баскетбольних шкільних команд у Вашингтоні (США). Я не зустрічав там таких крутих майданчиків у звичайних школах, а їх перевагою були хіба що наявність певної кількості трибун у залі. Скажу більше, у США за баскетбольні тренування дітей (йдеться не про команду своєї школи) батьки платять немалі суми (600-1000 дол. у місяць).
А Михайло Бродський і досі надає кошти для розвитку дитячого баскетболу у місті Черкаси. І йому, і баскетбольній школі, і місту, і Україні є ким пишатися зі своїх вихованців. Останні ж (як і їхні батьки), а також всі любителі баскетболу глибоко вдячні МЕЦЕНАТОВІ Михайлові Юрійовичу за ту досі належним чином не поціновану справу творення нового покоління баскетболістів Черкас і України”.
Автор публікації
