Наставник збірної Південного Судану Роял Айві розповів, що відчуває через вихід його команди на Олімпіаду-2024.
“Чи найщасливіший це день мого життя? Ти серйозно (посміхається – прим.)? Ми їдемо на Олімпіаду. Так, друже! Їдемо на Олімпіаду? Це божевілля! Рік тому ми тренувалися на свіжому повітрі. Над нами орли літали, а майданчики заливало. Приїхати сюди і грати перед цими вболівальниками на Філіппінах… Зараз я на небі від щастя. Це неймовірні відчуття зараз.
Браво моїм хлопцям. Віддали все. Я просив їх зробити все, і тепер ми пожинаємо плоди, і це неймовірне відчуття”, – сказав Роял Айві.
Капітан команди Куані Куані підтвердив, що на початку заснування збірної буле дуже великі проблеми.
“Три роки тому, коли Луол Денг очолив нашу баскетбольну федерацію, ми починали в Найробі (столиця Кенії – прим.), буквально граючи на бетонній підлозі. Я ніколи не думав, що ми тут будемо, тому це точно один з найкращих днів у моєму житті“, – сказав баскетболіст.
Також Роял Айві зізнався, що для нього це велика честь досягти такого успіху, враховуючи історію країни.
“Ця команда — промінь світла. Ця країна є незалежною лише 12 років. Зробити це, зібрати все разом, це неймовірно. Я знімаю капелюха перед своїми гравцями, вони нам довіряли з першого дня, мій тренерський штаб багато працював. Вони не спали ночами, вивчали записи. Дякуємо народу Південного Судану за те, що ви залишилися з нами, підтримуєте нас. Я люблю цю команду, це чудове відчуття”, – сказав тренер збірної.
Луол Денг, керівник Федерації баскетболу і один з помічників Айві, грав на ОІ-2012 за Велику Британії, але для нього буде велика честь представити рідну країну.
“На Олімпіаді буде всього 12 збірних? У нас дуже хороша команда. Ми поїдемо туди і постараємось виграти кожну гру, у якій будемо грати. Це наша головна мета.
Я дуже пишаюся. Коли я став президентом Федерації, я всім казав, що моя мета — потрапити на Афробаскет, потім на чемпіонат світу та на Олімпіаду. Наразі нам вдалося досягти всього цього. Для мене це особливий день. Це те, що я знав, що ми можемо зробити. Я знав, що для цього потрібно багато працювати.
Я все своє життя хотів побачити прапор нашої країни на Олімпіаді. Для мене ця мить стане всім”, – зізнався Денг.
Автор публікації
