Треба віддати належне Джеймсу Хардену. Його впертість така ж висока, як і рівень баскетболу, який він колись показував.
У понеділок на заході Adidas у Китаї Харден перетнув особливий рубіж у своїй літній битві з «Філадельфією Сіксерс», звідки хоче організувати обмін в «Лос-Анджелес Кліпперс».
Джеймс перейшов від суто ділових речей до дуже-дуже особистих.
«Деріл Морі — брехун. Я ніколи не буду частиною організації, де він працює. Дозвольте ще раз повторити: Деріл Морі брехун, і я ніколи не буду частиною організації, частиною якої він є», – сказав Харден із мікрофоном у руках для аудиторії на іншому кінці світу.
Це нормально. Кожен має право висловлювати власну думку. Але випадок Хардена наштовхує на кілька чітких висновків, жоден із яких не може служити виправданням для регресуючого невдоволеного колишнього MVP НБА. CBS Sports проаналізував, чому поведінка Джеймса Хардена є неприпустимою.
Харден не звик, щоб люди говорили йому «ні», коли він прокладав собі шлях туди, де хоче бути. Джеймс вважає свої бажання вулицею з одностороннім рухом. Але Харден, якому цього місяця виповнюється 34 роки, неправильно розуміє свою цінність і своє місце в сучасній НБА.
Треба почати з абсолютного лицемірства в словах Хардена. Джеймс думає, що Морі чи будь-який інший представник фронт-офісу, який керує командою НБА, винен йому дещо більше, ніж написано в його контракті. Неможливо з’ясувати, чи брехав Морі Хардену про щось значне або несуттєве. Джерела у «Філадельфії» однозначно кажуть, що нічого подібного не було. Але це не має особливого значення.
Чому команди та гравці підписують контракти? Щоб переконатися, що укладені між сторонами домовленості не підлягають перегляду. Їх не можна міняти до кінця терміну дії контракту, коли все піде не за планом. Необхідно стримувати незадоволення або підлаштовуватися під обставини.
Доречно нагадати, що цього літа Харден активував опцію гравця на 35,6 мільйона доларів. Він міг піти дуже простим шляхом, якщо так сильно хотів грати в іншому клубі, в тих же «Кліпперс». І йому не довелося б турбуватися про точку зору керівництва «Сіксерс». Але Харден хотів отримати свій пиріг у вигляді солідної зарплати, з’їсти його і отримати набагато більше, ніж заслуговує з урахуванням своєї нинішньої ринкової вартості.
«Сіксерс» не винні в тому, що Харден неправильно оцінив свою ринкову вартість. Це абсолютна іронія. «Філадельфія» цінує або цінувала Джеймса чи не більше, ніж будь-яка інша команда в лізі. Лише три команди були готові вести серйозні переговори з «Сіксерс» по Хардену, але жодна з них не оцінювала його так високо, як «Філадельфія».
Відсутність обміну в інший клуб – проблема Хардена, а не Морі. Колишня суперзірка НБА вважає, що усталені правила повинні підкорятися його волі. І це після того, як вже тривалий час Харден втратив здатність показувати елітний рівень гри на паркеті. Але Джеймс говорить про якусь нібито «брехню».
У цій історії, яка виникла через рішенням «Сіксерс» припинити переговори по обміну Хардена після того, як вони не змогли знайти хороший варіант угоди, виникає нова модель взаємовідносин в НБА. Модель, за якою генеральні менеджери можуть перестати йти на поступки зіркам. що вимагають перехід до іншої команди під час дії контракту, при цьому не приносячи взамін гідну компенсацію.
Схожа ситуація, але за дещо інших обставин, спостерігається в «Портленд Трейл Блейзерс», де генеральний менеджер Джо Кронін рішуче йде проти волі зіркового розігруючого Деміана Лілларда, який хоче перейти в «Маямі Хіт», і тільки в «Маямі Хіт».
На місці Кроніна і Морі багато функціонерів пішли б шляхом «Бруклін Нетс», де поступки обмінним запитам зірок — за іронією долі, включно з Харденом у 2022 році — залишили лише руїни від команди і кар’єр тих , хто мав нещастя стати «супутнім збитком» в цьому процесі.
«Історія про те, що зіркові гравці переходять в бажане місце, коли вони незадоволені, на 80-90% несе шкоду командам, які їх обмінюють. Останнім часом є певні зрушення в ментальності керівництва клубів», – сказав один із генеральних менеджерів НБА на умовах анонімності в інтерв’ю CBS Sports.
Ситуація з Харденом зайшла в глухий кут. Здається, він або його агент не розуміють кількох речей, зокрема:
1) На ринку немає великого попиту на послуги Джеймса. Як мінімум не за таку ціну, яку вимагає «Філадельфія»;
2) Харден раніше вимагав обмін з двох інших команд і зараз робить це втретє. У клубів є сумніви, що необхідно віддавати за нього цінні активи;
3) «Сіксерс» вважають, що обміняти Хардена на надто слабку компенсацію — це майже те саме, що просто посадити його на лавку. Тільки якщо Джеймс застрягне в запасі, завжди є шанс, що він попросить повернути його в гру. А після поганого обміну нічого змінити не можна.
4) «Філадельфія» зараз може викрити блеф Хардена або терпіти його істерику. Але він має прибути в тренувальний табір, виконувати свої професійні обов’язки і стати першим зірковим гравцем на недавній пам’яті, який спробував вимагати обмін в останній рік дії контракту і не досяг бажаного.
«Сіксерс» не можуть знайти варіант обміну Хардена, який їм підходить. Так само, як «Трейл Блейзерс» не здатні зробити це у випадку з Ліллардом. Але вони можуть спокійно себе поводити, не відхилятися від курсу та діяти на користь команди. Генеральний менеджер не повинен проводити невигідний обмін, якщо йому пропонують недостатньо хорошу компенсацію.
Якщо всього вищесказаного недостатньо: Харден нахабно образив функціонера, якого роками називав своїм другом. Джеймс перейшов на особистості, застосувавши нетипові для ліги вислови. Харден, можливо, вважав подібну поведінку виправданою. Але не просто так головний герой культового фільму «Хрещений батько» був проти особистого: це погано для бізнесу.
Харден, проігнорувавши цю прописну істину, цілком можливо, тільки зміцнив рішучість організації «Сіксерс», яка тепер зовсім не зацікавлена йти гравцю на які-небудь поступки.
Автор публікації
