Розігруючий та капітан львівської Політехніки-Галичини Едуард Федчук поділився своїми враженнями від сезону чоловічої Суперліги, за підсумком якого львів’яни посіли п’яте місце в турнірній таблиці.
— Ви завершили чемпіонат Суперліги п’ятими. Якби був раунд плей-оф, чи могла б «Політехніка-Галичина» поборотися за медалі?
— Сезон, в принципі, дуже цікавий, такого формату ще ніколи не було, ситуація непроста, як і формат чемпіонату: за дуже короткий термін ми зіграли дуже багато матчів. Думаю, якби був плей-оф зараз, можливо, ми б здивували когось. Ми і так мали хороші шанси потрапити на вищі місця, але, на жаль, так склалось, що ми залишились в серединці турнірної таблиці.
Може і вже когось здивували, але завжди хочеться більшого. Скажу єдине, що могли б здивувати. Думаю, було б цікаво, ми мали б хороші шанси.
— Що в цьому сезоні тобі і команді давалось найважче, якщо говорити суто про спортивну складову?
— Взагалі не хочеться на щось там жалітися. Але, якщо суто зі спортивної сторони, то було важко адаптуватися. Навіть коли ми грали у Вищій лізі, то мали два матчі в суботу і неділю, а тут виходило, що по три гри у баблі, і ти граєш три дні підряд. Важкувато відновлюватись за такий короткий термін. Плюс, в нас зараз склалось так, що ми зайшли останні, нас допустили в чемпіонат трішки пізніше і ми мали наздогнати по іграх інші команди. І от зараз вийшов дуже насичений графік, типу ми грали першу половину сезону розтягнуто в один період, а зараз доганяємо решту команд і, я рахував, що за місяць і десять днів ми зіграли дуже велику кількість ігор, більше десяти.
Ти ніби головою розумієш і хочеш зробити на полі все, аби перемогти, віддати всього себе, але твоє тіло каже в цей момент: «Ну, чувак, я б з радістю, але, пора, мабуть, розгрузити трохи м’язи і зв’язки». От саме в цьому плані важко. Можливо, якби в нас була повна передсезонна підготовка, або були рівномірно розставлені ігри. Але, ще раз повторюсь, враховуючи ситуацію, в цілому нам немає на що жалітись.
— Кого вважаєш найкращим гравцем цьогорічної Суперліги?
— Я точно не назву когось одного, їх багато. Це і капітан «Дніпра» Станіслав Тимофеєнко; і капітан «Біпи» Олександр Рябчук — людина, на яку треба рівнятися; і Володимир Конєв з «Будівельника» — теж дуже сильний гравець. Є багато гравців, яких можна було б виділити. Якщо говорити про молодих гравців, які здивували, то з тих, хто запам’ятався — в «Дніпра» додався по ходу сезону Сипало, молодий і дуже талановитий хлопець. Думаю, він ще проявить себе і буде цікавим проектом.
Автор публікації
