Колишній гравець збірної Литви, а також українських “Азовмаша”, “Будівельника” та “Черкаських Мавп”, Томас Делінінкайтіс поділився очікуваннями від національної команди своєї країни на чемпіонаті світу. Варто сказати, що Томас був у складі Литви на ЧС-2010. Тоді Литва посіла третє місце.
– Враження дуже хороші. Збірна показує хорошу гру і ця розкутість, природність, швидка гра нагадує мені нашу збірну 2010 року. Ніхто від нас нічого не очікував, як і зараз, не було гучних імен. Ми їхали, ми билися, ми йшли до медалей. Ця команда дуже схожа на нашу. Гучних імен немає, але баскетболісти б’ються ефектно, борються за кожен м’яч. Так, я не був здивований такому старту.
– Поки що наші гравці грають дуже вільно?
– Видно, що тренери дуже довіряють і вірять у всіх баскетболістів, гра налагоджена, кожен знає, що робити. В результаті наші зловили хорошу хвилю, прийшло ще більше впевненості, а коли віриш у власні сили, то все відбувається дуже природно і почуваєшся ще краще.
Атмосфера теж багато що визначає. Пам’ятаю, що в 2010 році вона була вражаючою, тому з хорошою хімією ми грали немов на крилах. Видно, що в цій команді теж є довіра один для одного.
– Чим ще нинішня Литва схожа на збірну 2010 року?
– Таке враження, що баскетболісти йдуть наперекір усім і борються. Вони хоч і не мають гучних прізвищ, але в кожному матчі виходять максимально сконцентровано. Різниця тільки в тому, що ми завжди починали матчі невпевнено. Ця команда починає відразу, вони не дозволяють собі почати погано, беруть бика за роги.
– Команда вже не так залежить від Валанчюнаса. Як ви можете це пояснити?
– Гравці просто відчули, що можуть діяти самостійно. Кожен вірить у свої здібності, і це дуже радує. Звичайно, Йонас є лідером, як і Лінас Клейза для нас, але всі інші гравці чудово працюють, і це робить нашу збірну небезпечною.
У словенців є один супергравець, який все робить сам – створює, віддає і набирає очки. Чим більше у вас гравців, які перебувають у хорошій формі та добре грають, тим небезпечніша команда.
– Наскільки важливо, що більше немає гри у “передбачуваний баскетбол”. Я про те, коли м’яч не просто віддають під кільце і чекають, що зробить Йонас Валанчюнас?
– Дуже добре, що ми знову граємо у швидкий баскетбол після тривалого часу. Ми бачимо, як цікаво виглядає і як вільно грає команда. Звісно, все треба робити з розумом, адже наосліп бігти не можна, потрібні ще й позиційні атаки.
Просто бігом багато чого не доб’єшся, треба ще й через Йонаса грати. Треба віддати належне тренерському штабу за чудову роботу, адже поки що ми бачимо у збірній баланс між швидкістю та позиційними атаками. Все ідеально з’єднане. Важливо продовжувати так грати, і я думаю, що збірна може далеко піти.
– Рокас Йокубайтіс грає як справжній лідер. Чи можна вже зарахувати Рокаса до елітних європейських плеймейкерів?
– Я б не хотів говорити про елітних і неелітних гравців. Той факт, що Рокас грає наполегливо, чудово керує командою – це вже класно.
Я дуже радий, що Калнієтіс прийшов після Шарунаса, а після Калніетіса з’явився Йокубайтіс. Вже багато років збірна не грала в такий баскетбол, як зараз, тому в цьому велика заслуга і Йокубайтіса.
– Як оцінюєте шанси збірної на наступний тур?
– Я б не хотів давати оцінки. Я не з тих, хто дає прогнози. Я буду тримати кулаки і підтримувати. Попереду серйозні суперники, важко щось говорити, але я впевнений, що у нас є всі шанси досягти чогось великого. У збірній чудовий склад, чудові тренери, які, я не сумніваюся, підготують команду належним чином.
– Яке враження справляє збірна Греції і які у нас проти неї шанси?
– Усі збірні на нашому шляху справді можна обігрувати. Дивлячись на потенціал литовців і їхню гру, ми дійсно можемо далеко піти. Ні греки, ні американці для нас не є непереможними. Ми точно можемо перемогти ці обидві збірні.
Автор публікації
