Розігруючий “Анадолу Ефеса” та збірної Туреччини Шейн Ларкін вважає проявом неповаги рішення федерації баскетболу країни, яка дискваліфікувала його на 5 матчів чемпіонату за клуб та оштрафувала на 3140 євро після відмови грати в складі збірної у відборі на Олімпіаду.
“Я мовчав про ситуацію зі збірною цього літа з поваги до гравців, які старанно працювали та готувалися до участі у відбіркових матчах на Олімпіаду, але відчуваю, що тепер маю висловится. Не піддається поясненню те, як з усім цим поводяться. Це неповага до мене як до людини. Що насправді сталося?
Національна збірна попросила мене приєднатися до команди на зборах, хоча вже було відомо, що моє тіло в поганому стані і мені ризиковано грати у відбіркових іграх. Я був у США, працював над своїм тілом, намагався відновитися після сезону з багатьма травмами, та підготуватися до майбутнього сезону. Збірна все одно попросила мене з’явитися до табору та зробити МРТ колін, щоб поставити правильний діагноз.
Я прилетів з Майамі до Стамбула, і лікар національної збірної сказав мені, що я в поганій формі і що, якщо напружуватимусь, мені загрожує серйозне пошкодження коліна в короткостроковій та довгостроковій перспективі. Слово за слово мені сказали: “Якщо ти навантажиш себе і не візьмеш часу на відновлення, тобі потенційно знадобиться операція, через яку доведеться пропустити кілька місяців”. Мені сказали, щоб я не навантажував коліна та не тренував нижню частину тіла.
Потім я почав лікування різними засобами, щоб одужати. Мене попросили прийти на ще одне МРТ через тиждень. Я зробив саме те, про що мене просили. Коли я повернувся на друге МРТ, кістка загоїлася, але все ще не так, щоб я міг безпечно приймати участь в матчах.
Травми є частиною баскетболу, вони неминучі. Це сумно, але ризик завжди є. Один із моїх товаришів по команді Догуш Оздеміроглу отримав розрив хрестоподібної зв’язки, а буквально сьогодні Рауль Нето, який в міжсезоння підписав контракт з “Фенербахче”, отримав розрив надколінка на чемпіонаті світу.
Я не впевнений, який був їхній стан здоров’я на турнірах, проте обидва ці хлопці тепер пропустять більшу частину сезону. Ви ніколи не хочете бачити такі травми. Я бажаю їм обом удачі на шляху до одужання та сподіваюся незабаром побачити їх на паркеті. Я говорю це тому, що моє коліно в даний час знаходиться на рівні 70% відновлення і я сильно ризикував би, зігравши за збірну.
Минулого року я отримав розрив двох зв’язок руки в матчі за Туреччину. Мені сказали, що я можу продовжувати грати. Я зіграв ще 3 гри з цією травмою. В кінці останньої не міг поворухнути двома пальцями на правій руці (кидаючій), не міг відчувати м’яч, оскільки моя рука оніміла.
Тим не менш, я робив все, що міг – ін’єкції, таблетки, лікування – щоб бути поряд із командою. Мені більше не було чого дати. Те, що я фактично на 50% не відчуваю правої руки, ще більше нашкодило б команді, тому я вирішив зробити операцію. Потім я пропустив 4 місяці і не грав за “Ефес”, в результаті ми мали жахливий сезон, чому всі були свідками.
Мені щиро шкода всіх уболівальників, які хотіли побачити, як я граю за збірну цього літа, і мені було боляче, що я не зміг бути поряд і допомогти команді.
Я завжди був вдячний за можливість опинитися у збірній. І я розмовляв з різними людьми у федерації про майбутнє і про те, наскільки успішними, на мою думку, ми можемо бути. Воістину жахливо бачити, як мене тепер кидають під автобус, хоча я зробив усе, що від мене просили, крім того, що пішов і поставив своє здоров’я під загрозу, граючи з на 70% здоровим коліном. Я справді ціную все, що ця країна зробила для мене.
Я відчуваю, що це мій другий дім. Не можу зрозуміти, як ми опинилися у цій ситуації прямо зараз, але я думаю, що саме так усе і працює. Я люблю і завжди любитиму Туреччину. І незалежно від того, чим це закінчиться, я все одно зроблю все можливе, щоб повернути борг країні. На даний момент моя любов до Туреччини виходить далеко за межі баскетболу. Жодні штрафи та покарання не зможуть цього змінити. Моє серце з людьми, і я обіцяю, що ви це побачите”, – заявив Ларкін.