Президент АСВЕЛа Тоні Паркер розкритикував головного тренера Джанмарко Поццекко після звільнення з клубу.
“Протягом двох чи трьох тижнів ми знали, що далі так продовжуватися не може. Ми ризикнули підписати контракт із кимось, кого не знали і хто не був моїм першим вибором. Усі знають, що нам був потрібен Гордон Герберт. Нам довелося найняти тренера, тому що на ринку було не так багато людей. Через два тижні Поццекко сказав мені, що хоче більш щільний склад з 11-12 гравців, хоча насправді грали вісім чи дев’ять, Нандо Де Коло грав у всіх матчах французького] чемпіонату. Я знав, що нічим хорошим це не закінчиться. Жоден клуб Євроліги так не грає. Це нереально і просто неможливо грати три матчі на тиждень із дев’ятьма гравцями. Ми спробували знайти компроміс, відрахувавши Френка Джексона, який, на мій погляд, був талановитим і міг підсилити команду, але Поццекко не хотів його бачити. Ми намагалися йти в його напрямку. З іншого боку, після цього він хотів відрахувати Бориса Далло. Я відмовив. Якби Нандо Де Коло, Чарльз Каюді або хтось інший отримав травму, коли ми вже й так були найстаршою командою Євроліги, було б просто неможливо грати.
Потім ставлення Поццекко до роботи ставало дедалі негативнішим, йому було важко мотивувати гравців, і помалу вони в нього більше не вірили. Крім того, він вирішив знехтувати нашими перспективними гравцями. Мені більше не потрібні тренери. які так роблять. Це наша філософія. Ми маємо академію, ми повинні випускати тих, у кого віримо, таких молодих гравців як Мбає Ндіає, Ноам Яаков, яких ми підписали на довгострокову перспективу. Все це вже було занадто. Звичайно, ми обговорювали умови з Поццекко раніше. Щоразу тренери кажуть: так, так, так. Але коли настає реальність, вони стають егоїстичнішими і думають лише про перемогу в матчах. Під час наших розмов він жодного разу не сказав мені, що має намір працювати із зменшеною ротацією. Він сказав, що награватиме склад з молодими хлопцями, але не зробив цього. Я боявся, що вікові гравці постраждають. Нандо, Жоффрі Ловернь, я дзвонив їм щодня. Ми погодилися, що якщо продовжуватимемо так само, то потрапимо прямо в стіну. Я навіть думаю, що Поццекко винен в травмі Нандо. Ми надто зловживали з його хвилинами на початку сезону.
Я дуже розчарований Поццекко, його грою і керівництвом командою. Насамперед, я вважаю, що він здався. Я не можу зрозуміти, як можна здаватися ось так після місяця роботи. Все почалося з підйому, ми двічі виграли. Але завжди бачиш справжні риси людей, коли стає важко. Ми з невеликою різницею програли кілька матчів. Саме в таких умовах можна побачити характер тренера, який надихатиме команду, переконуватиме гравців, що в неї все вийде. Місяцем раніше він казав, що команда хороша, що ми збираємося стати краще. Потім він захотів все змінити. У якийсь момент це вже неможливо зробити. У таких обставинах соромно чекати на звільнення замість того, щоб самому піти у відставку. Він зробив це навмисно. Я зв’язався з ним, поговорив. Але я бачив, що він не збирається йти сам. Він не збирався відмовлятися від грошей. Це бізнес. Тому ми досягли угоди наступного дня після матчу з “Жальгірісом”. Ми дали йому рік гарантованого контракту. Ще два роки залежали від цього пункту. Ми знали, що йшли на ризик. Ми не підписали б тренера на три роки без опції виходу”, – сказав Паркер.
Автор публікації
