Восени на Євробаскеті-2022 збірної Хорватії стане одним з суперників збірної України на груповій стадії. Наразі збірна зазнала фіаско у відборі на ЧС-2023, не вийшовши до другого етапу. Basketnews.com опублікував матеріал про проблеми хорватського баскетболу, переклад якого ми пропонуємо вашій увазі.
“Коли ми граємо проти Сан-Марино?»; Ганьба!»; «Вітаю, Діно Раджа, чудова робота». Це кілька прикладів повідомлень, якими хорватські вболівальники заполонили офіційні канали федерації після чергового фіаско на міжнародній баскетбольній арені.
Незважаючи на 8-очкову перевагу за 2 хвилини до завершення матчу відбору на чемпіонат проти Фінляндії, хорвати віддали перемогу своїм суперникам. Хорватія посіла останнє місце в групі С із результатом 1-5 і пропустить Чемпіонат світу наступного року.
Це буде четвертий великий турнір за останнє десятиліття, на який Хорватія не пройшла кваліфікацію. Ця баскетбольна нація пропустила Олімпійські ігри 2012 і 2020 років і чемпіонат світу 2019 року.
Після невдалого виступу у відбірковому турнірі до ЧС Хорватія приєдналася до Кіпру, Румунії, Норвегії, Австрії, Швейцарії та інших, яким доведеться брати участь у попередніх відбіркових матчах Євробаскету 2025.
Принаймні Хорватія ніколи не пропускала чемпіонат Європи з моменту проголошення своєї незалежності в 1991 році. Але хорватам доведеться пройти довгий і заплутаний шлях, щоб не перервати цю серію.
Як сталося, що нація, якій вдалося домінувати на початку 1990-х і виростити чотирьох членів Залу слави та двох чемпіонів НБА так втратила?
Коли Стойко Вранкович (президент Хорватської федерації баскетболу), Діно Раджа (президент консультативного комітету експертів) і Йосип Вранкович (генеральний секретар) очолювали Хорватську федерацію баскетболу в 2016 році, вони мали велику підтримку. Проте минуло шість років, і результати, мабуть, найгірші за 30-річний період.
“Це моя вина?” – риторично запитав Раджа в нещадовному інтерв’ю Index.hr . “Ми зробили все, що могли. Більшість гравців мали найкращі умови для підготовки, вони були в Опатії в п’ятизірковому готелі. У нас було чотири гравці НБА. Але що ти можеш зробити за три дні підготовки?”
Однак легендарного Ацо Петровіч, який тричі тренував збірну Хорватії (1995, 1999-01, 2016-17), є відповідь, хто винен – Діно Раджу він обізвав у Twitter, пишучи іронічні та критичні коментарі.
«Я бачу, що існує консенсус навколо відставки Раджі. Я думаю, що він повинен залишитися президентом консультативного комітету експертів і бути справжнім лідером на передвідбіркових турнірах у Гібралтарі, Сан-Марино, Люксембурзі чи будь-де, куди нас приведе жеребкування”, – з іронією написав 63-річний спеціаліст.
«За 6 років хорватський баскетбол розвалився, пропустив два чемпіонати світу, витратив 3 мільйони євро на олімпійський кваліфікаційний турнір у Спліті, зіпсував стосунки з провідними клубами, оголосив війну Лізі ABA, змарнував 4 тренера… Подивіться в дзеркало Раджа”, – звернувся Петрович в іншому твіті.
Як ми бачимо, в хорватській баскетбольній спільноті багато хто вказує пальцем на винних. Така ж ситуація у клубному баскетболі. Це ще одна тема, яку варто підняти.
«Вони кажуть, що ми [Федерація] винні в цій ситуації. Подивіться на «Цибону», «Задар» і «Спліт». «Цібона» постійно в якихось боргах, і тепер ми винні в тому, що сталося», – захищав себе та своїх колег Раджа.
З історичної точки зору, останній раз хорватська команда брала участь в Євролізі ще в сезоні 2015-16. І навіть тоді загребська «Цедевіта» показала посередню гру — 8 перемог і 16 поразок.
Коли хорватський клуб востаннє брав участь у Єврокубку? Знову таки «Цедевіта» Загреб у 2018-19 роках. Рекорд був досить схожим: 5 перемог і 11 поразок.
Навіть баскетбольна Ліга чемпіонів, яка вважається лише третім за силою дивізіоном європейських клубних баскетбольних змагань, не має хорватів. Минулого року КК Спліт мав шанс завоювати місце через кваліфікаційний турнір, але не зміг.
Цього року немає команд навіть на етапі кваліфікації. Дивовижно, адже в Лізі чемпіонів є по одній команді з Кіпру, Косово, Португалії та Данії та абсолютний нуль від баскетбольної Хорватії.
Балканський регіон має конкурентоспроможну Адріатичну лігу (ABA). Минулого сезону в турнірі брали участь три хорватські команди. На жаль, єдине, що вони зробили, — участь. «Цибона» (8), «Задар» (12) і «Спліт» (13) не змогли зафіксувати відсоток перемог вище 0,500, а у плейоф пробилась лише одна з них.
Останній значущий сезон для хорватських клубів в АБА був у 2013-14 роках – «Цибона» та «Цедевіта» вийшли у фінал, а «Цибона» виграла чемпіонат.
Якщо ще недостатньо доказів того, в якій ситуації знаходиться хорватський клубний баскетбол, ми можемо продовжити.
Найефективніша «Цедевіта» зараз базується в Любляні та представляє Словенію на європейській арені. “Спліт” і “Задар” ледве виживають в Адріатичній лізі.
“Цибона” розвалюється після того, як більшість гравців розірвали контракти через невиплату зарплат. На даний момент лише Матео Дрежняк, Крешімір Радовчіч і капітан Роко Пркачін можуть виступити за команду, якщо клуб врятується.
Нинішнє керівництво «Цібони» продовжує працювати над тим, щоб клуб вижив: намагається залучити інвесторів і має намір зібрати кілька мільйонів євро для погашення боргу та подальшого функціонування.
Усе це призводить до іншої проблеми. Спортсмени, які виступають у хорватських клубах, грають проти збірних із глибокою ротацією спортсменів середнього рівня. Вони не звикли до інтенсивності, нервів, не готові брати ініціативу в складних ситуаціях.
Коли Боян Богданович, Маріо Хезонья, Івіца Зубац, Анте Жижич або інші гучні імена можуть приєднатися до національної збірної, тоді це все про них. Їм доводиться творити, грати в пост-ап баскетбол, кидати з центру – майже все робити самостійно. Решта складу зникає в тіні.
Наприклад, чотири згадані гравці набрали 79,7% і 69,6% загальних командних очок у двох останніх іграх проти Словенії та Фінляндії відповідно.
“Боян Богданович грає по-одному в Юті, по-іншому в національній збірній. У НБА хтось інший створює для нього можливості, тут він повинен робити це сам. Йому потрібен час, щоб адаптуватися “, – сказав Діно Раджа Index.hr.
«Це наші реалії. У цьому й суть всього: у нас немає гравців рівня Євроліги. Яку роль відіграють наші клуби в Лізі ABA? І так з року в рік. А потім ці хлопці приходять до національної збірної, де вони повинні щось вирішувати “, – продовжив Раджа.
«Наприклад, Роко Пркачін, чемпіон юніорської Ліги ABA та MVP турніру, грає в “Цібоні”, яка має показник перемог і поразок 2-20. Якого гравця ви виростите, якщо ви маєте 25 поразок в 30 іграх за сезон? І всі головні ролі грають іноземці. Я говорю про всю лігу, а не тільки про наші клуби. А потім дивуємося, як ми програли Фінляндії”, – заявив Раджа.
До того ж Хорватія сильно страждає від нестачі якості на позиції розігруючого. Можливо, настав час натуралізувати іноземного гравця, що нещодавно зробила Іспанія з Лоренцо Брауном. Згідно з опитуванням, проведеним Index.hr, 62% вболівальників підтримують таке рішення.
Тим не менш, Діно Раджа має свою жорстку позицію з цього питання.
“Для мене це дивно. На мій погляд, боротися за збірну може тільки хорват з Хорватії, хорват з Боснії, хорват з Німеччини, той, у кого хоча б один хорват з батьків, і той, хто відчуває честь грати за національну збірну. Зрештою, хіба іноземець є гарантією успіху?” – сказав Раджа Index.hr.
“Для мене взяти іноземця в збірну – це все одно, що купити диплом про вищу освіту. Ця людина стане інженером? Хтось би дозволив лікарю, який отримав диплом таким чином, робити операцію? Для мене це фальсифікація
“Я не погоджуся на іноземця у збірній. Я всім у Федерації сказав, що якщо вони хочуть іноземця, то сміливо робіть це, але тоді я піду. Я не хочу приходити на матч національної збірної і вболівати за американця”, – підсумував свій монолог Діно Раджа.
Загалом, звинувачувати один одного – не вихід для хорватського баскетболу. Незалежно від того, які будуть результати, Хорватії потрібно вжити заходів і міняти ситуацію.
Автор публікації
