Валерій Плеханов після роботи з національною чоловічою збірною приєднався до юнацької збірної України, яка зіграла перші контрольні матчі перед чемпіонатом Європи проти команди Латвії. У коментарі сайту ФБУ Плеханов поділився враженнями від перших спарингів команди U-18:
Яку інформацію ви отримали за підсумком двох контрольних матчів?
– Я тільки приєднався до команди, яка до цього працювала з моїми асистентами Алфьоровим та Чемякіним у Валмієрі. Через те що я був зайнятий національною збірною, із хлопцями я розпочав знайомство тільки в день першої контрольної гри (8 липня).
В першій грі я спробував рівно розподілити ігровий час між усіма гравцями, які увійшли до заявки. Для порівняння: збірна Латвії тренується вже місяць і вони вже повністю готові, а ми до цього жодного спарингу 5 на 5 навіть на тренуваннях не грали. Тож більше користі в цьому матчі було латвійцям, аніж нам, але нам спаринги також потрібні, особливо враховуючи те, що у багатьох хлопців взагалі не було ігрової практики після початку війни. Тому з цим пов’язані певні складнощі. В цих матчах ми виступали на фоні великих навантажень та були абсолютно не зіграні.
Перший матч показав, що у нас є характер, але немає лідера. Якщо до цього в U-18 такі лідери були — Ковляр, Тиртишник, Грицак — то тут лідера поки що немає і всі готові підмінити один одного. З одного боку це не проблема, а з іншого — проблема. Коли треба комусь вирішувати на майданчику, поки такого гравця не знайшлося. Сподіваюся, що протягом збору такий гравець з’явиться і ми зможемо у важкі моменти гри віддавати йому м’яч. Ми також не готові фізично та тактично — на момент завершення другого матчу я не провів жодного тренування.
Перед другим матчем ми подивилися відео з нашими помилками, подивилися, як треба покращити наш напад. Змінили певні речі в захисті і до останнього моменту претендували на перемогу в другій грі, але, на жаль, трохи нас не вистачило. Але й дуже по-домашньому судили збірну Латвії, всі спірні моменти були на користь наших опонентів, але ми не будемо про суддівство, а будемо про своїх хлопців, які поки що не готові боротися за результат. Хоча у другому матчі ми були дуже близькі до перемоги. Якщо б влучили свої штрафні у вирішальний момент, все було б добре.
Зараз найголовніше, що команда дуже хоче грати і підходить із величезним бажанням і до тренувань, і до ігор. Команда живе баскетболом і ідеєю вдало виступити на чемпіонаті Європи. А для тренера це найголовніше: є матеріал, який потрібно правильно використати і тоді буде результат. Поки що говорити про задачі не будемо, але вони, як завжди, високі. Дуже хочеться створити колектив єдинодумців, який у цій віковій категорії показував би якісний баскетбол.
В який баскетбол може грати ця команда стилістично?
– Ця команда не є швидкою і розраховувати на вибуховий баскетбол із великою кількістю фаст-брейків не доводиться. Це команда про позиційний напад і головна ударна сила це Кулішенко, Холод, Ніколайчук, Семерич — гравці, які за своїми фізичними даними, як мінімум, не поступаються своїм одноліткам. Скоріш за все, ця команда гратиме в такий грунтовний баскетбол з наголосом на грі у трисекундній. Це те, що я побачив після перших двох матчів. Ми спробуємо пришвидшити нашу гру, але це буде важче, аніж зробити правильний орієнтир на роботу через великих.
Автор публікації
Состав этой очередной мега сборной можно узнать?
Кулішенко, Холод, Ніколайчук, Семерич
4 игрока это весь состав? )))))))))))))))))) Ну ты и умник!