Олександр Ковляр: “Вірю, що зможу бути лідером “Обрадойро”, коли згодом наберусь впевненості”

Олександр Ковляр дав розлоге інтерв’ю виданню Elcorreogallego.

– Як пройшла ваша перша гра за “Обрадойро”?

– Це було чудово. Звичайно, це неприємний момент, коли ти програєш, але атмосфера була неймовірна. Я зміг набрати свої перші очки, я радий цьому.

– Чи відчуваєте ви, що Ліга ACB є дуже фізичною лігою та складнішою за інші, де ви були?

– Так, звичайно, для мене чемпіонат Іспанії – це крок вперед у моїй кар’єрі, де я можу значно покращити свою гру. У кожній команді є багато хороших гравців, тому я можу розвивати свою гру, це позитив.

– Тут у тебе одноклубником є партнер зі збірної України. Ви розмовляли з ним перед тим, як вирішили приїхати сюди?

– По суті, я вже говорив з ним, коли погодився проїхати в “Обрадойро”. Я подзвонив йому, щоб зрозуміти ситуацію в команді і чого хоче тренер. Я з ним пару разів говорив вже пізніше.

– Ви щасливі, що можете грати тут з напарником зі збірної України?

– Так, це значно полегшило моє життя. Він дуже допоміг мені зрозуміти систему, поспілкуватися з тренером, з дітьми, він показав мені місто. Це хороша ситуація.

– Чому ви вирішили приїхати в “Обрадойро”?

– Тому що це хороша пропозиція. Для мене це була мета грати іспанському чемпіонаті, грати в найкращій лізі Європи та з більш міцним баскетболом. Якщо “Обрадойро” запропонував мені таку можливість, чому б і ні? Якщо у вас є ця пропозиція, ви не можете відмовитися від неї, тому що тоді ви б збожеволіли. Тож ви просто приймаєте це і намагаєтеся робити якнайкраще.

– Як ви описуєте себе як гравця?

– Я намагаюся грати максимально агресивно на тренуваннях і в іграх, незалежно від того, де це відбувається, в атаці і захисті. В атаці я намагаюся зробити моїх товаришів по команді кращими, намагаюся завдавати кидків і намагаюся бути агресивним, як і в захисті. Я просто намагаюся ускладнити життя розігруючому команді суперника.

– Що просить його зробити Мончо Фернандес?

– Ми багато спілкуємося, і, звичайно, він тисне на мене, тому що в цій команді розігруючий займає центральну позицію. Я хочу бути найбільш комунікабельним на полі, і я намагаюся. Мої задачі: організовувати хлопців в атаці, допомагати захисту і багато комунікувати.

– Яку роль, на вашу думку, ви можете тут зіграти?

– Я думаю, що з часом я буду набувати все більше і більше впевненості. Я впевнений, що зможу бути лідером команди, я буду голосом на паркеті та зроблю набагато більше. Я намагатимуся бути хорошим в атаці та захисті, і я намагатимусь зробити моїх товаришів по команді кращими гравцями, щоб здобувати перемоги.

– Хто з гравців команди вас найбільше здивував?

– Капітан мене дуже дивує. Альваро Муньос робить хорошу роботу. Він хороший капітан і хороший партнер на майданчику.

– Твоя країна все ще страждає від війни. Чи важко думати тільки про баскетбол, як ти сприймаєш цю ситуацію?

– Так, важко. Особливо перші місяці війни. Коли ти читаєш багато новин, тому що намагаєшся прочитати все, це дуже важко. Зараз вже йде другий рік. Намагаюся менше дивитися новини, тому що потрібно більше зосереджуватися на баскетболі. Так, іноді я дивлюся новини, але не дуже на них зосереджуюся, тому що це не добре для мене, для моєї свідомості. Тому я намагаюся не звертати на це зайвої уваги.

– Що вас найбільше вразило в місті та клубі?

– Уболівальники чудові, і команда чудова. Це стародавнє місто, яке має прекрасний собор. Я не очікував стільки дощу, але я можу звикнути до цього.

– Ви встигли поїсти в будь-якому ресторані в Сантьяго?

– Так, я пішов у гарний ресторан, куди іноді ходять мої товариші по команді, і я спробував кілька іспанських страв. Я вважаю, що кухня Іспанії дуже хороша. Я хочу спробувати багато нового, тому подивлюся.