вверх  обратно

Максим Михельсон: "Меня беспокоит ситуация связанная с чемпионатом дублёров"

2.09.2013

У минулому сезоні дублюючий склад «Черкаських Мавп», котрий практично повністю складався з гравців 96-го року народження, попри серйозну різницю у віці складав конкуренцію кращим командам першості. Підопічні Максима Міхельсона зуміли здобути низку перемог та фінішували на передостанньому місці. Причому ця позиція могла бути навіть вищою. Про ситуацію навколо чемпіонату дублюючих складів, бачення нового сезону та плани команди ми поспілкувалися з керманичем дубля «Черкаських Мавп», Максимом Міхельсоном.


Максиме Сергійовичу, зараз ви продовжуєте підготовку до нового сезону. Поділіться, чого очікуєте від нового чемпіонату дублерів? Які завдання перед хлопцями ставите?
– Взагалі завдання дублюючого складу – підготувати максимум гравців в основну команду. Вже зараз чотири гравці з минулорічного дубля тренуються з основною командою. Також є Михайлюк та Кобець, які незабаром долучаться до цієї команди. Грубо кажучи, шість осіб минулорічного дубля активно задіяні в тренуваннях і, я сподіваюсь, в матчах Суперліги.
«Черкаські Мавпи» – клуб, який прагне до того, щоб найближчим часом в основному складі першої команди грали наші вихованці. Це принципова позиція Михайла Юрійовича Бродського й вона викликає глибоку повагу. А ми прагнемо це завдання виконати. Повірте, не так багато власників клубів у нашій країні ставить перед собою таку мету.

Що можете сказати загалом про концепцію чемпіонату дублерів?
– Я занепокоєний ситуацією, яка склалася навколо чемпіонату дублюючих складів. Оскільки на сьогодні лише п’ять команд підтвердили свою участь у змаганнях. Напевно взагалі проведення цього турніру стоїть під питанням. Я навіть не уявляю як можна організувати чемпіонат серед п’яти команд. Це жахлива ситуація не лише для нашої команди, а й загалом для українського баскетболу. Тому що всі ми знаємо, що збірні України
U18, U20 вилетіли з дивізіону А. І це дійсно вік наших дублерів. Якщо в нашій країні зникне чемпіонат дублерів, я не знаю яким чином ми плануємо «вибиратися» з дивізіону Б. У минулому сезоні було лише 9 команд, тоді ми добирали достатню кількість матчів участю в Євролізі, то в цьому сезоні Євроліги не буде. Тому я не знаю, що ми будемо робити. Напевно будемо організовувати якісь турніри. Але це не замінить повноцінний чемпіонат дублерів, який максимально наближений до Суперліги. Взагалі чемпіонат дублюючих складів – ідеальний варіант переходу з юнацького баскетболу, до професійного.

З огляду на такий розклад подій, чи маєте ви якісь пропозиції чи своє бачення для реорганізації цього чемпіонату або вдосконалення його? Можливо потрібно зробити змішаний чемпіонат дублерів та команд Вищої чи Першої ліг?
– Стосовно організації цього чемпіонату потрібно задуматися керівництву, тим людям, які вповноважені вирішувати ці питання. Щодо Вищої ліги, то тут в залежності для якої команди це піде на користь. Наприклад для дубля «Політехніки», який в минулому сезоні грав у чемпіонаті найстаршими баскетболістами, то для них поєднання дубля з дорослими командами, або взагалі заявка на участь у Вищій лізі буде нормальним явищем. Оскільки це команда, в якій хлопцям буде по 22 роки. Це вже міцні чоловіки та сформовані баскетболісти. Наша ж команда складається з хлопців 16-17 років. Тому нам участь у Вищій лізі буде не настільки корисною. Нині ми і так беремо участь у чемпіонаті дублерів, де граємо проти команд, які на три роки старші за нас, де добиватися результату досить складно, що й продемонстрував минулий сезон. У кожному матчі нам доводилося переступати через межі своїх можливостей, щоб боротися з цими командами на рівних. А коли різниця у віці буде в 10 років, це буде зробити набагато складніше.

У минулому сезоні межею для участі у чемпіонаті дублерів був 92-ий рік народження, цього року 93-ій рік. Якою на вашу думку була б оптимальна заявка дублерів? Чи потрібно щоб був віковий бар’єр чи можливо можна додати кількох старших гравців?
– Я думаю можна було б сміло залишати минулорічний регламент, де в чемпіонаті дублерів хлопці 92-го року народження могли б грати. Адже 22 роки це не такий великий вік, щоб можна було ставити хрест на гравцях. До того ж, в інтересах наших збірних, що поганого, якщо 20-річні хлопці-збірники у чемпіонаті дублерів гратимуть проти 22-річних?

Минулого сезону дубль «Черкаських Мавп» був значно молодшим за інші команди. Незважаючи на це, колектив посів передостанню сходинку в чемпіонаті, що стало досить успішним результатом, причому претендував навіть на вище місце. Як вважаєте, якого результату ваша команда може досягти у новому сезоні?
– Так, якщо порівнювати минулий сезон і позаминулий, коли за дубль «Мавп» грала значно старша команда, проте не виграла жодної гри - сезон 2012-2013 був успішним. Що стосується нового сезону, то, перейти чотирирічний бар’єр не так легко. Протягом минулого сезону ми зробили великий крок уперед, адже наприкінці чемпіонату перемагали у тих команд, про що навіть не думали на початку. Ми значно додали у своєму розвитку й зараз гарно працюємо. На тренуваннях у мене немає нарікань ні на жодного баскетболіста. Впевнений що за наступний етап підготовчого періоду ми ще зробимо суттєвий крок уперед. Але чи зможемо пересягнути цей бар’єр, покаже тільки час.

Нині дубль «Черкаських Мавп» продовжує пошуки центрового. Позиція 5-го номеру єдине проблемне місце в команді?
– Чомусь в останні роки в Україні є великий дефіцит високих баскетболістів. Їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. На жаль, в 96-му році народження високих хлопців в Україні взагалі немає. У минулому році я був тренером кадетськоі збірноі команди Украіни і мав можливість переглянути практично усіх хлопців цього віку в краіні і не знайшов жодного гравця який зміг би закрити цю позицію на 100%. Було кілька гравців, яких лише умовно можна назвати центровими. В інших вікових категоріях також ситуація не втішна. Тому проблема з центровими є не лише в нашої команди. Нам дійсно потрібний центровий, проте ми закриваємо цю позицію. В дитячому чемпіонаті ми закривали цю позицію Бєляковим, Васільєвим. Але це ті хлопці, в яких немає майбутнього в баскетболі на позиції 5-го номера. Вони повинні грати 3-іх, 4-их номерів. З огляду на це, щоб вони могли прогресувати у тій позиції, в якій у них є майбутнє, ми шукаємо центрового. Для людини, яка прийде в нашу команду на позицію центрового, співпраця з нами стане взаємовигідною. Час на майданчику для цього гравця буде практично не обмежений, потрібно лише відповідати рівнем майстерності.

З цього боку можна згадати й приклад Андрія Куліша, котрий за підсумками сезону в дублі перейшов в основну команду «Черкаських Мавп».
– Так, цей приклад цілком доречний. Хоча Андрій також не чистий 5-ий номер. Проте він дуже вдало вписався у нашу схему. Особливо до травми, коли він чудово поєднував позицію 4-го та 5-го номерів й демонстрував чудову статистику. Ми підібрали чудову систему, в якій він був максимально корисним. У цьому сезоні, та людина, котра займе цю позицію, матиме всі можливості розкрити свій потенціал. А нам вигідно, що ми не опускаємо наших гравців по позиціям.

У міжсезоння дублюючий склад підсилився українським баскетболістом Андрієм Шаламовим, котрий був одним із кращих у підмосковних «Хімках». Як вдалося підписати угоду з цим баскетболістом?
– Це хлопець з Харкова. Він грав проти нас за харківську команду ще з найпершого нашого сезону. Андрій завжди викликав повагу своїми бійцівськими якостями, спортивною злістю, бажанням, прагненням перемагати. Так склалося, що він з родинних причин опинився в «Хімках». Батьки хотіли залишитися там, щоб Андрій отримав російське громадянство та продовжив виступи в Росії. Але їм не вдалося цього зробити. Протягом останніх двох років ми вели переговори з батьками Андрія по поводу його виступів за збірну команду краіни і наприкінці цього сезону вони самі виявили інтерес приїхати в наш клуб. Він хороший хлопець. З такою самовіддачею як у нього, будь-який гравець може досягти багато чого в професійному плані. Він той хлопець, якому на тренуваннях не потрібно повторювати багато разів. Хочеться вірити, що так залишиться завжди, тоді він матиме всі шанси вирости в якісного гравця.

Проаналізуйте, будь-ласка, виступи наших збірних на чемпіонатах Європи. Чи справедливими є результати наших команд?
– Знаєте, спорт така справа, де не варто говорити, що справедливо, а що ні. Є результат – напевно це той результат, на який ми заслуговуємо. Так само можна говорити, що в минулому сезоні ми (кадетська збірна України) чудово підготувалися к Євробаскету і в першій же грі «розгромили» дуже сильну збірну Росії, проте в цій грі зазнав травми Максим Мірошніченко, після чого «зламалася» вся наша гра. З цього боку можна також говорити, чи справедливо це чи ні. Але так склалося. Я у свою чергу винний що не передбачив, що цей гравець зазнає травми, не підготував інші схеми. З цього боку також можна говорити чи справедливо це чи ні. Але був такий результат який був і ні чього не зміниш. Тому, можливо, десь наші збірні могли зіграти інакше, але цього історія не терпить. Ми маємо той результат, який маємо. Так, зараз буде дуже не просто вибратися з дивізіону Б, але нічого не зробиш, доведеться шукати шляхи, як це зробити. Знову таки, повторюся, ми можемо ускладнити собі завдання, знищивши чемпіонат дублерів.

В розріз цього, як вам виступи на чемпіонатах Європи черкаських баскетболістів?
– Стосовно кадетської збірної, то я їздив і переглядав багато матчів, інші дивився в прямому ефірі. Звичайно, дуже хвилювався, вболівав. Я знаю тренерів і всіх, практично, гравців. У свою чергу я вітаю збірну з 10-им місцем. На фоні інших наших команд, це хороший результат. Гадаю, що це місце, якому наша збірна приблизно й відповідає. Звичайно, нам усім хотілося, щоб збірна на домашньому чемпіонаті вийшла хоча би до чвертьфіналу, але повірте, я не з чуток знаю, що це зробити вкрай складно. Рівень підготовки суперників зашкалює, гравці збірних Іспанії чи Франції не грають за сезон в чемпіонаті країні 15-20 ігор, як наші гравці, ні, вони мають щонайменше 40-50 ігор. Не говорячи про те, скільки матчів вони грають і на скільки раніше чим ми, вони збираються у складі збірних.
Що стосується юніорської збірної, я дуже засмучений, що не потрапив до складу Максим Мірошніченко. Я думав, що він туди потрапить. Але тренер вирішив по іншому, тому в цьому аспекті є недоопрацювання і наше, і гравця. Дуже сильно в цю ситуацію втрутився вступ гравців до ВНЗ. Думаю, що це позначилося  також и на результаті збірної в цілому. Наприклад Кобець та Мірошніченко через вступ взагалі пропустили перший етап підготовки. Гравці приїжджали, від’їжджали. З цього боку леякі баскетболісти не могли повністю себе проявити і потрапити до складу. В тому числі й Мірошніченко, але в нього були й особисті причини, через які він туди не потрапив і він добре знає про це. Я маю надію що це буде для нього добрим уроком на все життя.
Стосовно тих гравців, які потрапили до збірної – це Кобець і Шаламов, то я не можу сказати що у них все виходило і вони змогли проявити себе на 100%. У Кобця взагалі до останньоі гри була жахлива статистика триочкових кидків, я взагалі не пом’ятаю жодного сезону щоб він так багато мазав. В останній грі він дещо покращив цей показник, але ця гра нічого не змінює. Я вважаю що це і є результат того що підготовка не мала того ефекту, який мав бути через вступну кампанію до університету. Впевнений, він старався допомогти збірній та бути максимально корисним. Я говорив з тренером збірноі, він на нього не скаржився. Але на Кобця розраховували як на одного з головних гравців нападу, а він цих очок просто не набирав. Гадаю, що його очок багато в чому й не вистачило збірній. Андрій Шаламов дещо здивував. На його позиції була досить серйозна конкуренція, проте він потрапив до збірної й відпрацював на чемпіонаті на якісному рівні. Був одним з найкорисніших гравців в складі команди. Це приємно здивувало.

Лідер кадетської збірної України Святослав Михайлюк взагалі «взірвав» українську громадськість своєю грою.
– Щодо Михайлюка, то мені, як тренеру, який його з 10-ти років виховував, дуже приємно, що мій вихованець став одним з кращих гравців чемпіонату. Став лідером збірної, був не просто результативним, а дійсно, одним з найбільш цікавих гравців чемпіонату. З іншого боку я турбуюсь за нього і те, як він сприйме той галас, який зараз навколо нього піднявся. Ми з ним постійно розмовляємо на цю тему й, хочеться вірити, що він правильно все розцінить. Моє завдання, як тренера, допомогти йому щоб він правильно пройшов цей етап свого життя. Потрібно зрозуміти, що це поки що просто аванси, видані на майбутнє, що він поки що не зірка, а лише хлопчина який заявив про свою перспективу. Так, звичайно, заявив дуже голосно. Але як він її реалізує, дуже залежить від того як він продовжить працювати. А за для того щоб розкрити свій потенціал на 100% йому треба зараз працювати в десятеро сильніше та відповідальніше ніж до цього. Повірте мені як людині яка знає практично кожен його рух який він може зробити на майданчику, що він не показав на цьому чемпіонаті все на що він здатен. Він може краще і сам добре розуміє, що були моменти де не допрацював. Впевнений, він продовжить несамовито працювати за для того, щоб досягти своєї мрії грати на найвищому рівні. Будемо вірити, що у Черкасах виросте справжня зірка світового баскетболу. Взагалі за останні 3 роки 11 гравців нашого клубу взяли участь в чемпіонатах Європи різних вікових груп, наших вихованців запрошують до найпрестижніших кемпів, навіть чемпіонат Украіни 1Х1 виграв вихованець нашого клубу – це і є дуже високий показник якісної роботи нашого клубу в напрямку розвитку дитячого баскетболу. Всього нашого тренерсько-адміністративного складу, різноманітних партнерів та спонсорів клубу та окремо засновників клубу Михайла Юрійовича Бродського та Сергія Олеговича Одарича.

Источник: mavpabasket.com

Добавил: ZBIG
7

NEWSMAKER

  • 4859 грн.
  • 42 грн.
  • 7 грн.
  • 7 грн.
Индикатор репутации - оценка всех предыдущих комментариев пользователя за последние 12 месяцев, сделанная другими пользователями. Этот показатель позволяет предположить, оставлен ли комментарий уважаемым автором или нет.